«Урочисте закриття ювілейного фестивалю»
Неділя, 5 Червня, 2011 - 18:00
Концертний Зал Філармонії
Закриття ХХХ-го ювілейного фестивалю "Віртуози" ознаменують масштабні музичні полотна Людвіга ван Бетховена і Петра Чайковського.
Виконують:
Ігор Пилатюк. Диригент
Диригент
Ігор Пилатюк – відомий український музикант-скрипаль, диригент, педагог, науковець. Народний артист України, професор, ректор Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка, член-кореспондент Академії мистецтв України.
Ігор Пилатюк належить до музикантів, які не лише постійно проводять плідну концертну роботу, але й беруть участь в мистецьких проектах. Він сам пропонує нові ідеї, котрі потім реалізує в оригінальних формах. Його діяльність реально сприяє популяризації української національної музичної культури на світовому рівні. Як педагог, він виховав понад 30 лауреатів міжнародних конкурсів, він постійно націлює своїх вихованців на виконання української музики та включення її в концертні програми підчас гастролей країнами Європи та Америки. Як диригент, він співпрацює з різними львівськими колективами (серед них – камерний оркестр «Академія», академічний симфонічний оркестр філармонії, заслужена академічна капела України «Трембіта», симфонічний оркестр оперної студії, камерний оркестр «Перпетуум мобіле»).
Серед його яскравих виступів – звіт Львівської області у Національному Палаці «Україна» в Києві, концерти до Дня Незалежності України, звітні концерти на сцені Національної філармонії у Києві та ін. В березні–травні 2004 року з великим успіхом відбулися концерти з кантат українських композиторів на тексти Т. Г. Шевченка. Особливо оригінальними та вартісними є проекти І. Пилатюка «П’ять скрипкових концертів М. Скорика» та «Сім слів Христа на Хресті» на музику Й. Гайдна.
В 2008 році Ігор Пилатюк відзначений обласною премією ім. С. Людкевича, також нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня та Орденом За заслуги ІІІ ступеня.
Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії.
Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії
Історія оркестрового виконавства у Львові налічує понад два століття і пов’язана з такими іменами, як Юзеф Ельснер, Йоган Медеріч Галлюс, Франц Ксавер Моцарт, Кароль Ліпінскі, Йозеф Башни, Кароль Мікулі, Мєчислав і Адам Солтиси, Людвік Челянскі, Генрик Ярецкі, Генрик Мельцер-Щавінскі. На початку ХХ століття оркестром диригували під час гастролей у Львові Ґустав Малєр, Ріхард Штраус, Руджеро Лєонкавалло.
Регулярно оркестр почав функціонувати як філармонійний з 1933 року. Окрім Адама Солтиса, в той час ним диригували Якоб Мунд, Єжи Колачковскі, Стефан Слєдзіньскі, а також, як запрошені – Казімєж Вількомірскі, Тадеуш Мазуркевич, Ґерман Шерхен, Ігнац Ноймарк, Яша Горенштайн, Ґжеґож Фітельберґ. В грудні 1939 року нова радянська влада своєю постановою «утворила» у Львові при Обласному радіокомітеті симфонічний оркестр (диригенти: Ісак Паїн і Микола Колесса), а після війни поновила його роботу.
В різні періоди постійними диригентами оркестру виступали Д. Пелехатий, Ю. Луців, Р. Филипчук, Я. Колесса, І. Юзюк, диригували й такі імениті гості як Г. Рождєствєнскій, Р. Глієр, М. Аносов, Б. д’Астолі, А. Балтіс, А. Гаук, Л. Ґінзбурґ, Б. Дваріонас, В. Дударова, Г. Ерл, С. Камартін, Д. Кахідзе, М. Кац, К. Кондрашин, К. Мораль, Є. Мравінскій, Ж. Окторс, М. Покровскій, Н. Попеску, Р. Ревакович, К. Сімеонов, В. Сіренко, М. Дядюра, С. Сондецкіс, С. Турчак, М. Янсонс, Г. Яскульскі, Р. Кофман, Ф. Мансуров, П. Гюльке, Т. Зандерлінґ.
Впродовж останніх років оркестр активно гастролює країнами Європи. 2006 року Симфонічному оркестрові Львівської філармонії присвоєне звання Академічного.
З 2007 року мистецьким керівником і головним диригентом оркестру є Айдар Торибаєв.
Лідія Шутко. Скрипка
Лідія Шутко – визначна українська скрипалька, народна артистка України, лауреат Міжнародних конкурсів, лауреат премії Львівська слава, професор Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. Закінчила з відзнакою Львівську консерваторію ім. М. Лисенка (клас проф. Лесі Деркач), аспірантуру при Київській державній консерваторії ім. П. Чайковського (клас проф. Олега Криси), стажувалась у Московській консерваторії ім. П. Чайковського (клас проф. Давида Ойстраха та клас проф. Юрія Янкелевича).
Великий вплив на формування скрипальки мало також спілкування з Михайлом Вайманом, Ольгою Пархоменко, Борисом Гутніковим, Леонідом Коганом, Петром Бондаренком, Олексієм Гороховим. Від своїх наставників – видатних музикантів увібрала культуру і багатство штриха, особливу увагу до авторського тексту, пієтет до природної краси і барвистості звучання інструмента. Усе це вигідно вирізняло скрипальку на Міжнародних конкурсах, лауреатом яких вона стала: 1972 року (Міжнародний конкурс ім. Й. С. Баха у Ляйпцігу), 1974 року (Міжнародний конкурс ім. П. Чайковського у Москві), 1980 року (Міжнародний конкурс ім. Я. Сібеліуса в Гельсінкі).
Лідія Шутко – учасник багатьох Міжнародних фестивалів, виступала в Польщі, Чехії, Болгарії, Німеччині, Фінляндії, Мексиці, Іспанії. Її яскравій творчій індивідуальності присвячений фільм – концерт «Грає Лідія Шутко», створений українською студією документальних фільмів. Її часто запрошують головою або членом журі різноманітних музичних конкурсів, а також головою Державних екзаменаційних комісій.
Оксана Рапіта (фортепіано)
(фортепіано)
Оксана Рапіта – фортепіано (Україна), народилася в Тернополі в сім’ї музикантів, де завершила навчання в музичному училищі у Лесі Корній. Згодом навчалась у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка у проф. Лідії Крих, закінчила аспірантуру в Музично-педагогічному інституті ім. Гнєсіних у Москві під керівництвом Алєксандра Алєксандрова. В 1990 році здобула диплом на Міжнародному конкурсі піаністів Паломи О’Ші (Іспанія), а в 1993 р. стала лауреатом Міжнародного конкурсу камерних ансамблів у Хмельницькому. З 1991 р. викладає у Львівській національній музичній академії ім. М. В. Лисенка.
На сьогоднішній день Оксана Рапіта - доцент, Заслужена артистка України; активно займається концертною діяльністю, постійна учасниця міжнародних фестивалів - «Віртуози», «Контрасти» (Львів), «Київ Музик Фест», «Музичні прем’єри сезону» (Київ), «Два дні і дві ночі» (Одеса), гастролює в Польщі, Німеччині, Швейцарії, Росії.
Олександр Козаренко. Фортепіано, композитор
Олександр Козаренко – сучасний український композитор, музикознавець, піаніст. Випускник Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського (нині – Національна музична академія) в класах фортепіано В. Воробйова (1988) та композиції М. Скорика (1989; асистентура-стажування, 1991) та аспірантури Інституту музичного фольклору та етнології ім. М. Рильського (1992, науковий керівник І. Ляшенко).
З 1992 р. – викладач Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Професор, доктор мистецтвознавства (2001), заслужений діяч мистецтв України (2008). Лауреат та дипломант Всеукраїнського конкурсу піаністів ім. М. В. Лисенка (1984), Республіканського конкурсу молодих виконавців (1986), премій ім. Л. Ревуцького (1996), ім. М. Лисенка (2001), Лео Вітошинського (2004).
Ольга Шутко. Віолончель
Ольга Шутко – віолончель (Україна), активна, концертуюча українська артистка. В її репертуарі є майже усі відомі твори для віолончелі. Закінчила Запорізьке музичне училище ім. Майбороди та Київську національну музичну академію ім. П. І. Чайковського (у проф. Є. Червова). Стажувалась у Паризькій консерваторії.
З 1999 по 2009 працювала концертмейстером групи віолончелей у камерному ансамблі «Київські солісти». Лауреат міжнародних конкурсів у Італії, Австрії та Україні. Ольга Шутко постійно концертує як солістка та камерний виконавець в багатьох країнах Європи. Має видані компакт-диски, а також записи на телебаченні та радіо. Часто виступає в ансамблях зі своїм чоловіком – скрипалем Остапом Шутком.
Оперна студія Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка
Оперна студія при Львівській державній консерваторії (тепер Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка) розпочала свою роботу 1959 р. завдяки змінам у навчальному процесі підготовки молодих співаків. Впродовж тридцяти років директором студії був Роман Романовський, котрий завдяки своєму організаторському таланту, активно сприяв його успішній мистецькій діяльності. Диригентами тут виступали М. Гончаров і М. Лобанов, тогочасні студенти та випускники дириґентського факультету Ю. Луців, С. Турчак, І. Лацанич, О. Геринович, Т. Микитка, І. Гамкало, І. Юзюк, Р. Дорожівський та інші. Наявність оперної студії з професійним хором і симфонічним оркестром дала можливість незабаром відкрити у Львівській консерваторії відділ оперно-симфонічного диригування і на одному рівні із столичною Київською державною консерваторією ім. П. Чайковського вести підготовку диригентських кадрів для симфонічних оркестрів і оперних театрів країни.
З вересня 1970 р. до вересня 1973 р. керівництво симфонічним оркестром оперної студії здійснює Ю. Балух, на основну роботу до консерваторії переходить О. Грицак, який стає хормейстром оперної студії і викладачем кафедри оперної підготовки. На зміну Ю. Балуху у вересні 1973 р. приходить заслужений артист України С. Арбіт, який очолює за сумісництвом симфонічний оркестр студії до червня 1974 р., потім – О. Грицак та І. Лацанич.
В березні 2001 року, після смерті О. Т. Грицака, кафедру оперної підготовки очолює Заслужений артист України, професор І. Юзюк, а керівництво симфонічним оркестром - його учень, дипломант Національного конкурсу диригентів ім. С. Турчака Ю. Пороховник. Колектив оперної студії з 2002 року очолює М. Заборський. Головним диригентом оркестру оперної студії з 2005 р. є вихованець І. Юзюка Юрій Бервецький.
В різні роки до репертуару оперної студії належали «Ноктюрн» і «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Сотник» М. Вериківського, «Вечорниці» П. Ніщинського та «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Алєко» С. Рахманінова, «Дон Жуан» і «Викрадення із сералю» В.А. Моцарта, «Травіата» Дж. Верді, «Іоланта» і «Євґеній Онєґін» П. Чайковського, «Русалка» А. Даргомижського, «Царева наречена» М. Римського-Корсакова, «Борис Ґодунов» М. Мусоргського, «Тихий Дон» І. Дзержинського, «Пригоди весільної ночі» («Ключ на бруківці») Ж. Оффенбаха, «Таємний шлюб» Д. Чімарози, «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Шукачі перлів» Ж. Бізе і «Любовний напій» Г. Доніцетті, моноопера К. Стеценка «Іфігенія в Тавриді», прем’єра комічної опери сучасного грузинського композитора О. Тактакішвілі «Мусусі», «Заграва» А. Кос-Анатольського, «Милана» Г. Майбороди, а після здобуття незалежності саме колектив оперної студії відродив «Купало» А. Вахнянина та «Роксоляну» Д. Січинського. До ювілею С. Людкевича в 2009 році оперна студія ЛНМА ім.М.В. Лисенка підготувала прем’єру опери «Довбуш».
Симфонічний оркестр і хор студії стали постійними учасниками більшості мистецьких заходів, що проводились у місті до святкових дат як самостійно, так і разом з іншими професійними колективами Львова. Разом із заслуженою капелою України «Трембіта» хоровий колектив бере участь у виконанні складних вокально-інструментальних полотен, серед яких кантата-симфонія «Кавказ» С. Людкевича в супроводі симфонічного оркестру Львівської філармонії, Реквієм Дж. Верді з хором та оркестром Львівського театру опери та балету. Під орудою проф. І. Пилатюка оркестр оперної студії взяв участь у проекті «П’ять скрипкових концертів Мирослава Скорика», з яким із успіхом гастролював містами України.
Народний артист України, професор, ректор Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка, член-кореспондент Академії мистецтв України Ігор Пилатюк (нар. 1954 р.) належить до музикантів, які не лише постійно проводять плідну концертну роботу, але й беруть участь в мистецьких проектах. Він сам пропонує нові ідеї, котрі потім реалізує в оригінальних формах. Його діяльність реально сприяє популяризації української національної музичної культури на світовому рівні. Як педагог, котрий виховав понад 30 лауреатів міжнародних конкурсів, він постійно націлює своїх вихованців на виконання української музики та включення її в концертні програми підчас гастролей країнами Європи та Америки. Як диригент, який співпрацює з різними львівськими колективами (серед них – камерний оркестр «Академія», заслужена академічна капела України «Трембіта», симфонічний оркестр оперної студії ЛНМА ім. М.В. Лисенка, камерний оркестр «Перпетуум мобіле»).
В 2008 році нагороджений обласною премією ім. С. Людкевича.
Оксана Рапіта – фортепіано
Олександр Козаренко – фортепіано
Лідія Шутко – скрипка
Ольга Шутко – віолончель
Хор Оперної студії ЛНМА ім. М. В. Лисенка
Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії
Ігор Пилатюк – диригент
Л. ван Бетховен. Потрійний концерт для фортепіано, скрипки, віолончелі та оркестру, op. 56
Фантазія для фортепіано, хору та оркестру
П. Чайковський. Концерт для фортепіано з оркестром № 1
Запам'ятати / Рекомендувати
Також рекомендуємо:
«До Дня Європи у Львові»
П'ятниця, 18 Травня, 2012 - 19:00
Музикою, яка надихає, святкуємо День Європи, підтримуючи у державному устрої принципи європейської демократії та політичної культури на засадах української духовності і моралі. Через європейський вибір Україна інтегрується у загальноєвропейську і світову спільноту, черпаючи найкращі взірці музичної спадщини.
Фортепіанний речиталь Олексія Набіуліна
Субота, 19 Травня, 2012 - 18:00
Слухаючи фортепіанну музику у виконанні Олексія Набіуліна додаватимемо дорогоцінні перлини до свого художнього світогляду, розвиватимемо музичні смаки, осягнемо глибину виконавської майстерності. Музикознавці називають Олексія Набіуліна генієм клавіатури. Простота і ясність фортепіанної музики різноманітність і близькість образного змісту надихатиме та гармонізуватиме, налаштовуватиме на позитивний лад.
«Київські солісти» у Львові
Неділя, 20 Травня, 2012 - 18:00
Музика Чайковського прекрасна, соковита, яскрава, колоритна, розмаїта. Її слухатимемо як захоплюючу розповідь. Музика Чайковського передає життя епохи, розкриває зміст художніх творів світової літератури – Шекспіра, Данте, М. Гоголя, О. Пушкіна, виявляє взаємозв’язок з поетичною творчістю; в ній оживають глибинні процеси духовного життя, пошуки ідеалу.
Концерт «Come Together» до 50-ліття The Beatles
Вівторок, 22 Травня, 2012 - 19:00
Вперше у Львові – концертна програма «Come Together», присвячена 50-річчю створення легендарної групи «БІТЛЗ»!!!
Фольклор живе!
Середа, 23 Травня, 2012 - 19:00
Багатою і різноманітною є динаміка ансамблевої музики виконавців, які поєднали різнохарактерні штрихи, створюючи особливу багатошарову фактуру звучання ансамблевої музики. Гармонія є визначальною в основі створення єдиного плану інтерпретації, гнучкої взаємодії і спілкування в процесі виконання програми.
ГУРТ «БАНДА» (Словаччина). Гурт з Братислави, який займається «World Music» – етнічною музикою, адаптованою під сучасні європейські стандарти. Він надає перевагу акустичним інструментам і багатому вокалу, шануючи традицію, але одягаючи її в нові оригінальні шати.
ГУРТ «НЕТНАКІЗУМ» (Австрія). Гурт із трьох веселих, безпосередніх, відважних, але водночас дуже серйозних і професійних виконавиць. Вони презентують свою музику з особливою радістю і гумором, які не завжди присутні у класичному жанрі, причому винятково якісно щодо техніки, а в їхній енергетиці та стилі є щось заразливе.
ГУРТ «РАЦКОЯМ» (Угорщина). «Рацкоям» належить до найвідоміших і найпопулярніших проектів на сучасній угорській сцені. Грає надзвичайно цікаве поєднання міської фольк-музики ХХІ ст. і традиційних жанрів. Йдеться про суміш рок-н-ролу, соулу і блюзу в різноманітних варіаціях при чудовій інтерпретації власне народної музики.
ГУРТ «РОБЕРТ БАЛЗАР ТРІО» (Чехія). Це джазове тріо виникло 1996 р., а більша частина його репертуару – це власні твори або композиції не лише джазових стандартів. Всі учасники тріо досягли значних індивідуальних успіхів і мають багату дискографію, регулярно дають майстер-класи у щорічній літній джазовій майстерні у Празі.
ГУРТ «ЯНУШ ПРУСІНОВСЬКИЙ ТРІО» (Польща). Гурт об’єднує музикантів, котрі навчалися у сільських майстрів та не відступили від їхніх традицій. Але колектив, який вони створили, одночасно є й авангардним, має своє власне характерне звучання та імпровізаційний підхід до виконання. Він комбінує музику з танцем, архаїчність із модерністю, намагається віднайти нові шляхи для інтерпретації найвидатніших елементів сільської музики Центральної Польщі.
ГУРТ «БАНДА» (Словаччина). Гурт з Братислави, який займається «World Music» – етнічною музикою, адаптованою під сучасні європейські стандарти. Він надає перевагу акустичним інструментам і багатому вокалу, шануючи традицію, але одягаючи її в нові оригінальні шати.
ГУРТ «НЕТНАКІЗУМ» (Австрія). Гурт із трьох веселих, безпосередніх, відважних, але водночас дуже серйозних і професійних виконавиць. Вони презентують свою музику з особливою радістю і гумором, які не завжди присутні у класичному жанрі, причому винятково якісно щодо техніки, а в їхній енергетиці та стилі є щось заразливе.
ГУРТ «РАЦКОЯМ» (Угорщина). «Рацкоям» належить до найвідоміших і найпопулярніших проектів на сучасній угорській сцені. Грає надзвичайно цікаве поєднання міської фольк-музики ХХІ ст. і традиційних жанрів. Йдеться про суміш рок-н-ролу, соулу і блюзу в різноманітних варіаціях при чудовій інтерпретації власне народної музики.
ГУРТ «РОБЕРТ БАЛЗАР ТРІО» (Чехія). Це джазове тріо виникло 1996 р., а більша частина його репертуару – це власні твори або композиції не лише джазових стандартів. Всі учасники тріо досягли значних індивідуальних успіхів і мають багату дискографію, регулярно дають майстер-класи у щорічній літній джазовій майстерні у Празі.
ГУРТ «ЯНУШ ПРУСІНОВСЬКИЙ ТРІО» (Польща). Гурт об’єднує музикантів, котрі навчалися у сільських майстрів та не відступили від їхніх традицій. Але колектив, який вони створили, одночасно є й авангардним, має своє власне характерне звучання та імпровізаційний підхід до виконання. Він комбінує музику з танцем, архаїчність із модерністю, намагається віднайти нові шляхи для інтерпретації найвидатніших елементів сільської музики Центральної Польщі.