Адріан Боднар — артист Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії, концертмейстер перших скрипок. Його часто бачать у сольних епізодах з оркестром — у тих моментах, коли вся увага залу раптово концентрується на одному музиканті. Сам Адріан говорить про ці миті як концентрацію балансу, ризику і контролю.

«Я люблю грати з відчуттям невеличкого хвилювання. Це як натягнута струна — вона краще резонує», — зізнається він.

Один із найвідповідальніших моментів для оркестрового соліста — це миттєве переключення. Ти ще секунду тому був частиною тутті, акомпанував, зливався із загальною тканиною звучання — і раптом маєш вийти вперед. «Ти повинен перебудуватися: знайти іншу подачу звуку, іншу концентрацію, інше дихання, навіть іншу поставу». Як приклад Адріан згадує «Життя героя» Ріхарда Штрауса — твір, у якому перше скрипкове соло з’являється після масштабної, туттійної кульмінації.

Оркестр доходить до величезного крещендо і раптом — пауза. І саме на тлі цієї паузи ти маєш почати зовсім в іншому характері. Відчути момент дотику смичка до струни, правильно почати звук, розвинути його. Для слухача цей момент може здатися непомітним. Але для соліста він часто складніший за найвіртуозніший пасаж. «Глядач бачить, як скрипаль грає і ніби купається у власному звуці. Але в цей момент соліст має стежити за диригентом, чути гармонію оркестру, слухати бас, коригувати інтонацію. І водночас — думати наперед, що буде через 20–30 тактів.

Про різні типи слухача

Для новачка важливо просто наважитися і піти на перший концерт. Добре підібрати програму — щось легше: Моцарта, Йоганна Штрауса, Дворжака. Для початку, можливо, достатньо одного концерту на місяць. Зацікавленому слухачеві цього буде замало — і це нормально. Але відвідування концертів не має перетворюватися на механічний обов’язок. Важливо, щоб людина відчувала радість, новизну, щоб вухо було свіжим.

Чому варто ходити на концерти?

Хоча б тому, що концерт — це красиво. Це подія в одному екземплярі. Живий звук. Слухач може почути, як звук народжується, як він заповнює простір, як зникає, як оркестр дихає разом. Жоден запис цього не передає.