Так звучить Незалежність

Унікальний перформативний проєкт співпраці Львівської національної філармонії та Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору».

Сцена на відкритій площі перед музеєм: Відкриття

Українська музика як частина європейської культури, яка у ХХ столітті неодноразово опинялася під тиском різних тоталітарних режимів. Незалежність України стала також поверненням права на власну культурну пам’ять.

Виконавці:

• Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова»
• Сергій Бурко, диригент
• У програмі твори: Миколи Лисенка, Ігора Соневицького, Мирослава Скорика та Левка Колодуба
• Василь Кметь, вступне слово

Локація №2. Довоєнна львівська квартира початку ХХ століття

Львів міжвоєнного часу. Місто багатьох культур, мов і традицій. Саме тут українська музика активно розвивається поруч із польською та єврейською культурою. Попереду війна, Голокост і тоталітарні режими, які назавжди змінять цей світ

Виконавці: Струнний квартет

• У програмі твори: Василя Барвінського та Саймона Лакса
• Василь Кметь, вступне слово

Локація №3. Квартира радянського періоду

Радянська повсякденність. Контроль над культурою, цензура, ілюзія свободи та постійний страх. Історія Володимира Івасюка стала одним із найтрагічніших символів того, як система нищила талант навіть тоді, коли він уже належав усьому народові.

Виконавці: Струнний квартет

• У програмі твори Володимира Івасюка
• Василь Кметь, вступне слово

Локація №4. Експозиція «Оленівка»

Всеволод Задерацький писав музику навіть у таборах заслання, без можливості її почути. Його творчість стала доказом того, що людську свободу можна ув’язнити, але неможливо знищити.

Виконавці: Струнний квартет

• У програмі Камерна симфонія Всеволода Задерацького
• Василь Кметь, вступне слово

Майданчик просто неба. Простір радянських пам’ятників

Перформанс, що повертає нас до жахливого акту спалення нот репресованого композитора.

Виконавці:

• Софія Соловій, сопрано
• Лев Менцінський, скрипка
• Юлія Маківничук, фортепіано
• Струнний квартет
• У програмі твори Василя Барвінського
• Василь Кметь, вступне слово