“Львів повинен пишатися своєю Філармонією і радіти, що ця справді художньо-мистецька інституція поставила його в ряд перших музичних міст у Європі”
Ян Скшидлевський [1]
Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика – мистецьке осердя у центрі старовинного європейського міста та одна з провідних культурних інституцій України!
Театр Скарбка на поч. ХХ ст. (з 1902 р. – Львівська філармонія)
Урочиста інавгурація Львівської філармонії відбулася 27 вересня 1902 року у спеціально перепланованому для філармонійних потреб театрі графа Станіслава Скарбка (сьогодні в цьому приміщенні діє Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької). Він слугував чудовим місцем для публічних виступів, адже мав 1095 місць, велику рухому сцену (160 м2), концертний орган, був устаткований електричним освітленням, центральним опаленням, розкіш приміщення доповнювали фонтани, кондитерська, буфет, ресторан та зимовий сад.
Львівська філармонія розпочала свою діяльність поряд із філармоніями та філармонічними оркестрами Праги (1901), Варшави (1901), Стокгольма (1902), Мадрида (1903). Нова музична локація міста була організована з ініціативи Людвіка Геллєра, Людвіка Челянського та Генрика Ярецького.
Перші керівники філармонії (зліва направо): директор – Людвік Геллєр, головний дириґент оркестру – Людвік Челянський, другий дириґент – Генрик Ярецький
Подія була надзвичайно важливою для Львова, про що свідчить неабияка увага до філармонії. Відкриття зібрало широку громадськість: представників місцевої влади, церкви, преси, шляхти, інтелігенції та простого люду. Велика кількість вітальних телеграм та високі гості з Варшави і Європи засвідчують чималий суспільний резонанс події та її культурне значення не тільки для Львова, але й для усієї Галичини. О 8 годині ранку у архікатедральному соборі Львова відбулося урочисте богослужіння з нагоди події, а з 11 години заново відремонтована зала почала збирати глядачів. Три інавгураційні концерти – 27, 28 та 29 вересня відвідала величезна кількість публіки.
Створення у 1902 році у Львові нової концертної організації сприяло популяризації симфонічної музики, адже невід’ємною частиною установи став спеціально створений філармонійний симфонічний оркестр, який за своїм професійним рівнем відповідав вимогам часу, та виконував як класичний репертуар, так і найновіші твори свого часу.
Його організація була принциповою і першорядною справою для дирекції філармонії. З цією метою Л. Геллєр доклав чимало багато зусиль, а до організації колективу і підбору кадрів було залучено відомого у Львові дириґента Л. Челянського.
Ставши головним дириґентом Людвік Вітезслав Челянський (1870-1931), зібрав високопрофесійний колектив із 68 осіб, переважну більшість з яких складали випускники Празької консерваторії. Поряд з ним за дириґентським пультом працювали Генрик Ярецький (1846-1918) та Генрик Мельцер-Щавінський (1869-1928). Концертмейстером перших скрипок був Вацлав Гумль (1880-1953), других – Вацлав Недєла.
Симфонічний оркестр Львівської філармонії (1902-1903 рр.)
Оркестранти під орудою дириґентів розпочали роботу за 20 днів до відкриття філармонії – вже на 8 вересня 1902 року було призначено першу репетицію, і з того часу вони відбувалися щоденно.
Дирекція Львівської філармонії перед початком сезону анонсувала щонайменше раз на тиждень виступи відомих європейських співаків і музикантів, 2 концерти Популярні, 1 концерт Симфонічний, раути, концерти променадові, карнавальні редути. Також розглядалася можливість оренди залу для проведення балів, вистав аматорських театрів та доброчинні цілі. Протягом сезону, який мав тривати до 15 травня 1903 р., планувалося провести 120 концертів. Зокрема, 30 Великих симфонічних, 30 Звичайних симфонічних і 60 Популярних.
Впродовж першого сезону за участі оркестру відбулося понад 128 концертів (серед яких великих симфонічних концертів з солістами – 68, популярних концертів – 34, симфонічних концертів – 18, композиторських концертів – 8), а загальна кількість відвідувачів перевищила 115 тисяч осіб! Лише за сезон було виконано понад 700 музичних творів різних жанрів. У концертних програмах звучали майже всі симфонії Людвіґа ван Бетховена, симфонічні полотна Фелікса Мендельсона, Вольфґанґа Амадея Моцарта, Франца Шуберта, Роберта Шумана, Ференца Ліста, Антоніна Дворжака, Антона Брукнера, Ґустава Малєра, Каміля Сен-Санса, Петра Чайковського, Ріхарда Штрауса та багатьох інших.
За перший сезон на сцені Львівської філармонії виступили десятки музикантів світового рівня: вокалісти – Джемма Беллінчіоні, Ірина Богус-Геллєр, Міра Геллєр, Яніна Королевіч, Соломія Крушельницька, Віктор Ґромбчевський, Емма Гольмштранд, Реґіна Пінкертувна, Зельма Курц, Марія Леваль, Александер Бандровський, Александер Бончі, Олександр Мишуга, Францішек Наваль, Міколай Ротмуль, Марія Саммарко; піаністи – Северин Айзенбергер, Ігнацій Фрідман, Леопольд Годовський, Юзеф Гофман, Мечислав Горшовський, Гелена Морштинувна, Генрик Мельцер, Юзеф Слівінський, Зиґмунд Стойовський, Яніна Бломфельд, Терезія Каррено-Тальяп’єтра, Берта Маркс-Гольдшмідт, Сілніо Руеґарі, Моріс Розенталь; скрипалі – Станіслав Барцевич, Віллі Бурместер, Броніслав Губерман, Ярослав Коціян, Амалія Геллер, Артур Арґевіч, Ян Кублік, Мечислав Натровський, Еміл Соре, Францішек Ондржічек, Пабло Сарасате, Б’янка Пантео, Ежен Ізаї; віолончеліст Зигмунд Бюргер; органісти – Едвард Треґлер; дириґенти і композитори – Зиґмунд Носковський, Ріхард Штраус, Владислав Желенський, Лоренцо Перозі, Руджеро Леонкавалло, Мечислав Карловіч, Ґустав Малєр; Квартет Сольдат-Реґер та ін.
Афіша концерту першого сезону Львівської філармонії
Після завершення блискучого сезону, Л. Геллєр спільно із Л. Челянським організували оперно-філармонічну трупу, залучивши кращих солістів (серед них були С. Крушельницька, О. Мишуга, А. Дідура та ін.). та вирушили у гастрольне турне. Були заплановані виступи у Кракові, Варшаві, Лодзі, Вільно, Харкові, Києві, Одесі, Петербурзі, Москві. Отримавши відмову від керівництва львівського оперного театру у проханні відпустити на гастролі хор, Геллєр заангажував на все літо хор із театру Ла Скала. Втім, відвідати усі заплановані локації музикантам не вдалося: під час гастролей оркестр спіткали фінансові труднощі у зв’язку з тим, що антрепренер розірвав контракт з колективом. Музиканти намагались самостійно продовжити турне та ще виступили у Вітебську, Лієпаї та Петербурзі. Втім, зароблених коштів ледве вистачило на повернення до Львова. Після невдалих гастролей оркестр Л. Челянського ще двічі виступив на філармонійній сцені, а після цього припинив своє існування. У зв’язку із цим, Львівська філармонія тривалий час не посідала власного оркестру.
Новий філармонійний сезон розпочався 29 жовтня 1903 року, а новим директором установи став Леопольд Літинський (1867-1906). Останній зробив спробу створити такий колектив з числа кращих музикантів військових оркестрів кількох місцевих піхотних полків, які продовжили концерту діяльність філармонії в 1903–1904 рр. З цього моменту Львівська філармонія продовжувала свою діяльність як концертна організація, влаштовуючи виступи гастролерів та різноманітні камерні концерти.
У наступні роки у Львові передусім виступали гастролюючі оркестри, серед яких віденський оркестр «Tonkünstler» під орудою Оскара Недбала (1909, 1910, 1911, 1913, 1918), симфонічні оркестри Віденського музичного товариства (1908), Мюнхенської філармонії під орудою австрійського дириґента Фердінанда Льове (1909), Варшавської філармонії під керуванням Здзіслава Бірнбаума (1912), Чеської філармонії під батутою Вілема Земанека (1913) та ще багато інших.
Афіша концерту віденського оркестру (1911)
Звучала в перші роки діяльності Львівської філармонії й українська музика. Зокрема, 27 квітня 1903 року із сольним концертом виступала українська співачка світової величини Соломія Крушельницька, а 6 травня 1903 року у виконанні філармонійного оркестру під батутою Л. Челянського звучали увертюра до опери “Різдвяна ніч” М. Лисенка та “Українське капричіо” молодого С. Людкевича (прем’єра твору!). У грудні 1903 року саме у залі Львівської філармонії відбулося відзначення 35-річчя творчої діяльності Миколи Лисенка (участь у ньому також брала С. Крушельницька), а 2 березня 1909-го – концерт пам’яті Тараса Шевченка. У 1911-му у залі філармонії масштабно відзначили 100-річний ювілей від дня народження Маркіяна Шашкевича. Подія відбулася 6 листопада за участі військового оркестру 15-го полку піхоти під проводом Конопасека, мішаного хору «Бояна», хору української духовної семінарії, С. Крушельницької та чеського скрипаля Ф. Кребса. Звучали композиції С. Людкевича, В. Матюка, М. Лисенка, О. Нижанківського, Я. Лопатинського, Я. Вінцковського, А. Вахнянина, А. Веделя, Р. Ваґнера та ін.
План залу філармонії у брошурі першого сезону
Починаючи з 1917 року Львівська філармонія пожвавила проведення симфонічних концертів. Вони відбувалися силами військових оркестрів 33-го і 44-го піхотних полків. Це були великі колективи, що налічували до 80 інструменталістів. Оркестри регулярно давали симфонічні концерти впродовж сезону 1917-1918 рр. (7 разів) і лише двічі виступили у 1918-1919 рр. Більшістю таких імпрез керував молодий львівський музикант, син видатного композитора і дириґента, довголітнього директора ГМТ та консерваторії Мечислава Солтиса – Адам Солтис.
Впродовж 1919-1939 рр. симфонічний оркестр Консерваторії ГМТ залишався практично єдиним постійно діючим оркестром у Львові. Під еґідою Львівської Філармонії і Концертного бюро М. Тюрка час від часу виступав великий симфонічний оркестр Польської Спілки Музикантів організований ще в 1921 р., що складався із 106 інструменталістів (він об’єднав виконавців з Польського музичного товариства та Міського театру і діяв до 1924 року). Його програми готували Броніслав Вольфшталь (1883-1944), Адам Солтис, Альфред Штадлер (1889-1944), Мілан Зуна (1881-1960).
_____
[1] Мазепа Л. Шлях до музичної Академії у Львові. Львів: Сполом, 2003. Т.1., С. 88
* Візуальні матеріали запозичені із польської електронної бібліотеки “Polona”