Польсько-українські музичні діалоги

08.12.2020
Опис

В Україні тривають «Польсько-українські музичні діалоги», які розпочалися ораторіальним концертом з творів Марціна Юзефа Жебровського та Вольфганга Амадея Моцарта ще в жовтні у Києві. Зокрема, 4 грудня відбувся концерт в Одесі, де відомий дириґент Роман Ревакович дириґував Одеським Філармонійним Оркестром. 11 грудня майстер батути спільно із Академічним симфонічним оркестром Львівської національної філармонії імені М. Скорика та польським піаністом Міхалом Дреновським виступить у Концертному залі Людкевича! Подія розпочнеться о 19:00. 

У другій частині проєкту, що реалізується за підтримки Інституту Адама Міцкевича з Варшави відбудеться зустріч польської і української музики та польських і українських виконавців у програмі, що складена зі знакових творів п’яти польсько-українських композиторів ХХ – поч. ХХІ ст. Тим самим, продовжуючи місію варшавського Фонду Pro Musica Viva з будування музичних взаємин між Польщею та Україною, зокрема співпраці дириґента Романа Реваковича з українськими музикантами та відомими колективами.

Роман Ревакович

57 років тому Генрик Міколай Ґурецький завершив «Три твори у давньому стилі» для струнних – твір напрочуд мелодійний для затятого аванґардиста, яким на той час вважав себе композитор. Ця партитура – відповідь на необережний закид директора Польського музичного Видавництва Тадеуша Очлевського про відсутність навіть натяку на мелодію в творах Ґурецького. Так з’явився цей міні цикл, в якому два жвавих танці відтіняють зворушливу меланхолійну повільну частину. Як зізнався згодом автор, ця робота стала «вікном в ренесанс, антидотом від авангарду».

Генрик Міколай Ґурецький

Постать Тадеуша Маєрського є знаковою для музичної культури Львова, оскільки митець став одним з перших адептів серійної, додекафонної техніки та естетичних засад експресіонізму у музичному мистецтві краю. Зокрема, разом з Коффлером тільки Тадеуш Маєрський з усіх галицьких музикантів стали прихильниками естетики нововіденської школи. Однак Маєрський сприймав та використовував далеко не всі елементи додекафонії. Камерно-ансамблеві твори композитора, зокрема Фортепіанний квінтет, який прозвучить в цій програмі (версія для ф-но і струнних) – не належить до його додекафонної спадщини, а написаний у руслі пізньоромантичних тенденцій, але з відчутним впливом авангардних європейських течій початку ХХ ст. За радянських часів композитор був звинувачений у формалізмі та зазнавав переслідувань, що, однак, не вплинуло на його естетичні засади. Тадеуш Маєрський народився і помер у Львові та наразі є незаслужено забутим. У консерваторії Маєрський викладав не композицію, а фортепіанну гру настільки вдало, що навіть винаходить методи реабілітації «переграних» рук учнів. Втім, на подальший розвиток української композиторської школи Маєрський майже не вплинув. Відродження творчого спадку Маєрського активізувалося нещодавно, вже на початку XXI століття зусиллями польського піаніста Міхала Древновського, який, власне, є солістом  цього концерту.

Тадеуш Маєрський

Міхал Древновський

Також у виконанні Древновського прозвучить Концерт № 1 для фортепіано та струнного оркестру сучасного українського композитора, голови Національної спілки композиторів України – Ігоря Щербакова, чия творчість і духовна спрямованість сформували обличчя української музики кінця ХХ – початку ХХІ століть. Цього року він святкує своє 65-ти річчя. Польський піаніст Міхал Древновський почав грати на фортепіано у віці 8 років зі своїм батьком – відомим піаністом Мареком Древновським. Закінчивши Музичну академію в Лодзі, навчався в музичній консерваторії в Женеві у Домініка Мерле та Паскаля Девойона, брав участь у ряді майстер-класів з такими відомими викладачами, як Наум Штаркманн, Мілош Магін, Фоу Тсуунг, Рудольф Керер та Євген Інджич. Лауреат престижних міжнародних премій, виступає з концертами як соліст та камерний музикант у Польщі, Італії, Франції, Швейцарії, Австрії, Бельгії та Німеччині. Грав Шопена  у Національному театрі у Варшаві як піаніст та актор у виставі Адама Ганушкевича під назвою «Шопен, його життя, його любов, його музика …» Тож, в його інтерпретації публіка почує одночасно твори українського та польського композиторів.

Ігор Щербаков

 У фіналі львівської події прозвучить «Синфонієтта» для струнних видатного польського композитора, педагога і двічі лауреата премії «Греммі» Кшиштофа Пендерецького.

Кшиштоф Пендерецький

***

Проєкт дофінансовано у рамках багатолітньої програми НЕЗАЛЕЖНА на 2017-2022, у рамках дотаційної програми Інституту Адама Міцкевіча «Культурні помости». Організатор проєкту – Фонд Pro Musica Viva (Варшава).

Детальну  інформацію про подію можна знайти тут.

Поділитись


Популярне

11.08.2021 Концерти

Музика в старому Львові: програма фестивалю

Вже за кілька днів у Львові розпочнеться VIII Міжнародний фестиваль "Музика в старому Львові", який...
27.03.2020 Медіа

Архівні відеозаписи виконань колективів і музикантів Львівської філармонії. Частина 2

Продовжуємо знайомити із архівними відеозаписами проєктів за участі колекти...