Фортепіанний концерт Барвінського у новому світлі

21.02.2019
Опис

У п’ятницю, 22 лютого у філармонії звучатиме музика одного з найвидатніших українських композиторів Василя Барвінського, і зокрема його Фортепіанний концерт у новій оркестровій редакції композиторки Богдани Фроляк. Композиторка поділилася своїми міркуваннями про цей твір, а також про її оркестрову транскрипцію Віолончельної сюїти Барвінського, яка теж прозвучить на концерті, у статті, яку ми публікуємо:

Потреба оркестрової редакції Фортепіанного концерту Василя Барвінського виникла вже давно, і виникла вона з кількох причин.

Усім відома трагічна доля Василя Барвінського та Його творів, більшість з яких була спалена у 1948 році енкаведистами, в тому числі і Фортепіанного концерту, зокрема фортепіанної партії, зведеної партитури фортепіано та симфонічного оркестру, поодиноких оркестрових голосів. Подарований піаністці В.Кисилевській клавір Концерту їде з нею до Австрії і губиться, здається, назавжди. Та після великих старань і довгих років пошуку, клавір віднаходить піаніст Роман Савицький в архіві о.С.Сапруна в Арґентині. Сталося це в 1993 році, саме в 30-ту річницю після смерті Василя Барвінського.

Після передачі копії клавіру до Львова, а також частини оркестрових голосів, партитура Концерту була реконструйована зусиллями Яреми Якуб’яка, і в такому вигляді Концерт прозвучав вже багато разів.
Саме в рік Барвінського (130 років від Дня Народження) до мене звернувся директор Львівської національної філармонії Володимир Сивохіп з проханням переглянути партитуру і, можливо, “облегшити” трохи партію оркестру, оскільки є проблема перевантаженості оркестру, проблема, про яку згадують при кожному виконанні цього твору.

Переглянувши партитуру Концерту, дійшла висновку, що просте зняття кількох інструментів не вирішить ситуації і поставила собі завдання дещо глибше — зробити таке оркестрування, яке б максимально відкрило усю красу і стрункість цієї музики. Найбільш болючі моменти, які мене хвилювали — це завелике навантаження на струнну групу, що, по-перше, призводить до незручності гри для оркестрантів, по-друге, спричиняє певну одноманітність оркестрового звучання. Оскільки музика Концерту є дуже мелодійною і колористичною (не відкидаючи її драматизму), хотілося усі ці барви, які закладені у музиці, показати саме засобами оркестру, який має для цього усі можливості.

Друга проблема — загальна “важкість” оркестру, яка призводить до надмірного драматизму, а також є причиною до “глушіння” сольної партії фортепіано. Ці два моменти спонукали мене до того, аби зробити цілком нову оркестрову версію Концерту, при тому, що засадничо старалася зберегти і не порушити самої суті цієї музики так, як її чув Василь Барвінський. Моїм бажанням тут було теж зробити це оркестрування так, аби воно було непомітне для слухача, але, однак, дало відчуття краси цієї музики настільки, наскільки Вона на це заслуговує. І, нарешті, в процесі праці над Концертом виявилося багато помилок, насамперед гармонічних, які виникли, очевидно в результаті переписування чи зведення оркестрових голосів в партитуру, котрі, врешті були виправлені мною. І вже заради цього, думаю,варто було відредагувати цю партитуру.

Віолончельна Сюїта Василя Барвінського була написана для віолончелі та фортепіано.

Відомо, що композитор не мав фізичної змоги творити багато для симфонічного оркестру через суспільну зайнятість, адже Він прийняв директорство Вищого Музичного Інституту у Львові, а це забирало Йому майже увесь час. «Я вже не раз вказував на незвичайно важкі обставини, з якими в нас борються наші мистці (…), що своє властиве призначення й покликання, – в боротьбі за прожиток – мусять відсунути на «сірий кінець». Замість праці над собою, чи для себе, мусять вони в першу чергу працювати для других, над другими», – писав Василь Барвінський у рецензії на фортепіановий вечір Романа Савицького у Львові.

Та, попри це, композитор створив високі зразки у галузі камерної музики, зокрема фортепіанної. Недарма Його називали українським імпресіоністом, через Його колористичну гармонічну мову і дуже тонке поєднання її з українським мелосом. Також немало творів Барвінський створив для віолончелі і фортепіано. Серед них справжньою перлиною є Сюїта, яка написана у 4 частинах. І оскільки, попри фортепіанну фактуру в фортепіанній партії, усе ж дуже добре чути оркестрову барвистість цієї музики, у мене виникло бажання оркеструвати цей твір. Сподіваюсь, цей твір буду мати гарну нагоду звучати ще й у такій оркестровій версії.

— Богдана Фроляк

Фото © Natk [cc by 4.0]

Поділитись


Популярне

23.09.2015 Медіа

Яскрава мелодика композитора Д. Січинського. Львівська обласна філармонія

Найважливіша фігура серед цьогорічних ювілеїв – Денис Січинський, другого жовтня в цьому році маємо його...

29.09.2016 Анонси

Фестиваль «Контрасти»

Від 30 вересня до 9 жовтня у Львові відбудеться XXII Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти». У п...
04.04.2016 Концерти

В Мариуполе

"Виртуозы Львова" подарил мариупольцам музыкальный праздник. 4 апреля в рамках проекта «Єдина Україна: С...