Жовтень – унікальний місяць у концертному житті міста, адже розпочинають та закінчують його великі музичні фестивалі. Між протилежними полюсами: сучасною музикою та бароко, артисти пропонують почути ще низку програм, серед яких різноманітні події для дітей, поетичні та пісенні вечори, а також вишукані камерні події. Запрошуємо дізнатися більше про кожну з них:
Концерт-презентація нотної збірки «Пісні старого Львова» — вокального ретрорепертуару в супроводі фортепіано. Аналогів цьому виданню досі не було, адже ноти композиторів жили в рукописах або в розрізнених, несистематизованих аркушах, хоч сама музика добре відома. Упорядниця збірки — співачка Лілія Коструба, музичний редактор — Андрій Яцків.

Альтистка Катерина Супрун та піаніст Максим Шадько пропонують публіці насичену програму з девʼяти творів ХХ-ХХІ століття. Вечір починається на межі тиші, де кожен наступний звук співзавлежний від попереднього — тобто з «The Viola in My Life 3» Мортона Фелдмана, діалог тембрів продовжать Борис Лятошинський, Кшиштоф Пендерецький, Володимир Загорцев, Ґельмут Лахенманн, Валентин Бібік, Золтан Алмаші, Валентин Сильвестров та Стів Райх.

Закриття Фестивалю
Концерт фіналістів Третього всеукраїнського композиторського конкурсу ім. Мирослава Скорика

«Чарівне віконце» — це сенсорно дружня інтерактивна музична вистава, у якій дитина не просто спостерігає за історією, а проживає її разом із музикою, світлом, рухом і дотиком.

Вистава створена насамперед з урахуванням потреб нейровідмінних дітей та різних способів сенсорного сприйняття. Тут немає очікування, що всі діти мають сидіти тихо чи однаково реагувати на те, що відбувається. Дитина може рухатися, взаємодіяти з простором та знайомитися з музикою у власний спосіб і темп.
Мінливість міжсезоння чекає особливої музики. Тієї, що здатна витримати тривожне настання довгих ночей та тендітність очікування далекого тепла. Саме такі твори для концерту восьмого жовтня обрали музиканти Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» та солістка Олена Мацелюх, склавши репертуар, що поєднує емоційні, наближені до людського голосу тембри струнних та піднесене, хоральне звучання органу. Три запропоновані музикантами під орудою диригента Мирона Юсиповича твори розгортатимуться в різні епохи, вкотре доводячи скінченність темряви та перемогу світла над нею.

У цих сонатах немає головного інструмента. Віолончель і фортепіано весь час міняються ролями, передають одне одному тему, ведуть і поступаються. Це і найцікавіше — саме стежити, ловити мить, коли голос переходить від струн до клавіш, спостерігати за розмовою двох рівних співрозмовників, у якій щоразу не знаєш, за ким буде наступне слово.

Назва події — «Мою душу неспокій про́йма» — відсилає до особливого світу поезії Ярослава Масяка, у якому особисті переживання, роздуми про життя, час, людину та її внутрішній світ знаходять своє поетичне звучання. Це буде нагода почути автора наживо, познайомитися з його поезією та разом із ним озирнутися на пройдений творчий шлях.

Цикл камерних концертів «Музичні викрутасики» — це особливий формат першого знайомства малюків зі світом живої музики. Це не традиційний концерт, де потрібно лише сидіти й слухати, а теплий, затишний музичний простір, у якому кожна дитина стає безпосереднім учасником подій.

Концерти проводяться для невеликої кількості дітей разом із батьками, що створює атмосферу довіри, спокою та живого спілкування з музикантами. Кожен концерт присвячений одній захопливій темі та історії, що обʼєднані спільним сюжетом.
Концертна програма зводить за одним роялем твори, які знають усі, а також ті, що зникли з афіш майже на століття. Це історія про те, як за кілька десятиліть змінилася сама французька музика.

Щоб говорити про любов, не обов’язково чекати лютого. Цей вечір у Фоє зводить разом клавесин і вірші. Так, між п’єсами Куперена, Рамо, Руайє, Муффата, Маре та Скарлатті у виконанні Анни Іванюшенко звучатиме поезія івано-франківського поета і перекладача Ігоря Сівака. У центрі уваги концерту — вічна і невичерпна тема кохання, розказана двома дивовижно співзвучними інструментами: витонченою європейською музикою XVII–XVIII століть та сучасною українською поезією.

1971 року хормейстер Микола Кацал заснував у Львові хор хлопчиків і чоловіків «Дударик». Відтоді колектив кілька разів змінював статус і назву, а нині це Львівська національна академічна чоловіча хорова капела. Ювілейний гала-концерт у філармонії стане центральною подією фестивалю з нагоди її 55-ліття.

Роман Ревакович повертається до Львова, з яким його пов’язують тридцять років роботи. У 1995 році саме він разом із композиторами Львівської організації Національної спілки композиторів України заснував фестиваль сучасної музики «Контрасти». Відтоді він десятиліттями возить польську музику до України й українську до Польщі. Десять разів проводив «Дні української музики у Варшаві», записав компакт-диски з музикою Юрія Ланюка, Олександра Щетинського, Ігоря Щербакова. Цей вечір — його власна антологія польської музики за століття, зіграна там, де він її колись починав.

У самому серці музичного світу існує надсекретна організація — Музично-детективне бюро “Пес Камертон“.
Саме сюди звертаються, коли трапляються найзаплутаніші музичні злочини: зникають мелодії, переплутуються ритми, викрадаються музичні інструменти, губляться ноти або безслідно зникають твори видатних композиторів.
Очолює бюро легендарний детектив Пес Камертон.

Федір Якименко (1876–1945) — український композитор, піаніст і педагог, одна з найцікавіших і водночас досі маловідомих постатей української музики першої половини ХХ століття. Народжений на Харківщині, він значну частину життя провів у Європі — у Празі, Ніцці та Парижі. Його творчість поєднала українську музичну традицію з європейською культурою початку ХХ століття, зокрема з французьким музичним середовищем.
Нова програма у Вітальні Барвінського відкриває практично невідому сторінку спадщини Якименка — його музику для фортепіано в чотири руки.
У небагатьох професіях постать вчителя наділена такою вагою, як у музиці, адже йому довіряють роки свого майбутнього й, найцінніше, — свій талант. І ніщо так виразно не свідчить про вдало виконану роботу, як сузірʼя учнів, що продовжили свій шлях у музиці. Адже за кожним видатним музикантом стоїть праця десятків педагогів.
Диригент Богдан Дашак святкуватиме своє 60-ліття на сцені Львівської національної філармонії у супроводі симфонічного оркестру Оперної студії Львівської національної музичної академії, оруду над яким розділятиме зі своїми вихованцями Вікторією Антошевською, Ангеліною Трач, Софією Ланглер та Володимиром Гупало, у виконаннях яких досвідчений музикант зможе впізнати не лише майстерність Богдана Зеноновича, а й професора Юрія Луціва, студентом якого був Богдан Дашак, та самого Миколи Колесси, фундатора львівської диригентської школи.
.
17.09.2026
Медіа
Музика як маніфест підтримки та незламності
Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії у вересн...
30.07.2026
Концерти
У Соборі Святого Юра відбувся проєкт «Квіти для Митрополита»
22.03.2026
АнонсиМедіа
Три Моцарти. Презентація CD
Завжди юний, осяйний, геніальний Моцарт – с...