13 липня Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика завершила свій 122-й концертний сезон особливою подією, яка об’єднала музику та турботу про постраждалих від російської агресії. Водночас вона стала своєрідною музичною прелюдією до нового напрямку, на якому планує зосередитись симфонічний оркестр філармонії наступного, 123-го сезону.
Про новий напрямок діяльності оркестру – участь у проєктах на межі культури й терапії запрошуємо прочитати у матеріалі від ZAXID.NET. Унікальний для України проєкт включає інструменти реабілітації травмованих військових, ветеранів та цивільних, що постраждали від війни.

Особливим акцентом дня стала відкрита релаксаційна сесія Renaissance («Відродження»), що відбулася того ж дня у філармонії. У ній поєдналися симфонічне звучання (камерний склад оркестру під батутою молодої диригентки Наталії Кіричук) та електронна ембієнт-музика, створена у співпраці з ветераном ЗСУ Олександром Іваньком. Партитуру аранжував відомий британський композитор і музикотерапевт Найджел Осборн на основі матеріалу з реабілітаційного центру Unbroken, з яким автор працює вже не перший рік.

Цей проєкт — один із перших в Україні прикладів роботи з музикою як терапією для ветеранів на рівні академічного мистецтва.

Емоційним вибухом вечора став Концерт для фортепіано з оркестром для лівої руки Моріса Равеля.

Історія його першого виконавця, австрійського піаніста Пауля Вітгенштейна: що жив та творив у першій половині XX століття в теперішніх українських реаліях звучить, на жаль, дуже актуально. Трагічно та оптимістично водночас.

«Мені випала честь виконати один із найсильніших творів, написаних у відповідь на жахи війни. Думаю про тих, хто вижив, вистояв, залишився з втратами — але жив і живе! Українські композитори теж писали такі твори. Концерт Борткевича для лівої руки — вже в моїх планах», ‒ розповіла солістка Віоліна Петриченко.