Гудні А. Емільсон народився в Рейк’явіку, Ісландія.
У віці 4 років почав займатися музикою зі своїм батьком. У Державному музичному університеті Троссінгену, Німеччина, Гудні вивчав гру на фортепіано у Вольфганга Вагенгаузера та диригування в Уолтер Хаглер. Гудні також брав участь у майстер-класах, та співпрацював із такими диригентами, як Уолтер Хаглер, Серджіу Челібідаке, Кірк Тревор, Лутц Келер, Рудольф Баршай, Ілля Мусін, Мян Вун Чан, Гельмут Ріллінг, Джон Еліот Гардінер і Бернард Гайтінк.
Гудні А. Емільсон здобув численні нагороди на національних та міжнародних конкурсах з диригування. Серед нагород він отримав премію Герберта фон Караяна в Зальцбурзі, премію Ріхарда Вагнера в Байройті, мистецьку премію Лінда в Рейк’явіку, мистецьку премію Масарика від Університету Масарика в Брно, (Чехія).
Емільсон диригував провідними оркестрами у всьому світі – оркестр Штутгартської філармонії, симфонічний оркестр Нюрнбергу та Геттінгена, Мангаймський камерний оркестр, симфонічний оркестр Лейпцігського університету і філармонійний оркестр Північно-Західної Німеччини. Також він диригував симфонічним оркестром Ісландії, камерним оркестром Банкя в Софії, філармонічним оркестром Пловдива в Болгарії, оркестром на фестивалі «КоторАрт» в Чорногорії, державним симфонічним оркестром Салоніки в Греції, філармонічним оркестром Богуслава Мартіну в Чехії, чеським камерним філармонічним оркестром в Празі, симфонічним оркестром Національного театру в Празі, симфонічним оркестром празького радіо, оркестром хору радіо Прага та Бухаресту, камерним оркестром Південної Богемії в Чехії, польським філармонічним оркестром та віденським оркестром «Тонкюнстлер» в Австрії.
За межами Європи Гудні А. Емільсона добре прийняли в Арктичному камерному оркестрі (США), оркестрі «Сесі» в Порту-Алегрі (Бразилія), симфонічному оркестрі Арканзасу в США та В’єтнамському національному симфонічному оркестрі.
Гудні А. Емільсон також виступав на фестивалі Богуслава Мартіну в Празі, у Гевандгаусі в Лейпцигу, Німеччина, в Люксембурзі, у концертному залі Сесилії Мейрелес в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, на музичному фестивалі «Alba» в Італії, фестивалі Моцарта в Дортмунді, Німеччина, та на фестивалі «Празька весна» в Рудольфінумі.
Він мав задоволення співпрацювати із такими солістами, як Еммануель Паю, Катона Твінс, Вольфганг Емануель Шмідт, Перка Ду, Ламбіс Вассіліадіс, Йозеф Сук, Павел Шпорцл, Пітер Уіспелвей, Ара Малікян, Асмік Папян, Борис Бровцин, Райнхольд Фрідріх, Лючія Аліберті, Стефан Шіллі, Аліна Погосткіна, Дмитро Ашкеназі, Уто Угі, Шломо Мінц, Сергій Накаряков і Міша Майський.
Гудні виступав по всій Європі, Східній і Західній Африці, у країнах Близького та Середнього Сходу, в Японії, Південній Кореї, Південно-Східній Азії, Китаї, Північній та Південній Америці.
З 1999 року він був художнім керівником і головним диригентом камерного оркестру Тюбінгену, з яким, за підтримки Німецької ради музики, уряду Німеччини та Гете Інституту, він виступав у більш ніж 40 країнах світу.
З 2000 до 2004 Емільссон був головним диригентом камерного оркестру ім. Й. Сука в Празі, Чехія.
З 2002 року працює художнім директором та культурним аташе фестивалю класичної музики університету міста Тюбінген в Німеччині.
У 2005 році Гудні став головним диригентом оркестру «Камерата Богеміка» в Празі, і в тому ж році він взяв на себе обов’язки головного диригента Таїландського філармонічного оркестру, яким опікується королівський уряд Таїланду та коледж музики при університеті Махідол у Бангкоку.
Записи на радіо, телебаченні та компакт-диски є доступні в Європі, США і Таїланді.
У наступному сезоні Гудні А. Емільсон диригуватиме філармонічним оркестром Північної Богемії (Чехія), філармонічним оркестром Белграду, симфонічним оркестром Карлових Варів, Казахським державним камерним оркестром, Празьким симфонічним камерним оркестром в Рудольфінум Холі в Празі, філармонічним оркестром ім. Артура Рубінштейна, камерним оркестром Мангайму, симфонічним оркестром Національного театру Праги, оркестром «Арена ді Верона» та оркестром Рейнської філармонії в Кобленц.