Олег Созанський – бандура

Олег Созанський  (Львів, Україна) бандурист, заслужений артист України, педагог, мистецький діяч.

Навчався гри на бандурі у професора Василя Герасименка. Володіє двома різними способами гри на бандурах «київського» та «харківського» типів. Лауреат I премії міжнародного та всеукраїнського конкурсів.

Творча співпраця пов’язує музиканта зі знаними у світі камерними та симфонічними оркестрами: Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова», «Академія», «Київська камерата», камерний оркестр Одеської філармонії, симфонічний оркестр Запорізької філармонії, Orkiestra Symfonichna Filharmonii Zielonogórskej (Польща), Orkiestra Symfonichna Filharmonii Łódzkiej (Польща). Представляв Україну на численних міжнародних фестивалях, закордонних гастролях в країнах Європи та Північної Америки. Серед останніх здобутків музиканта, участь у проєкті «Ковчег Україна : Музика» під батутою диригентки Оксани Линів.

Від 1994 року триває творча співпраця Олега Созанського з бандуристом Тарасом Лазуркевичем з яким вони створили дует «Бандурна розмова». Дует успішно концертував в Україні та за її межами, отримав нагороду і титул «Кращий музикант року» (Львів, 2002), у 2010 – володар премії ім. С. Людкевича «Львівська Слава». У 2008 році Указом Президента В. Ющенка музиканти нагороджені званнями заслужених артистів України.

З 2000 р. Олег Созанський – викладач відділу народних інструментів Львівського державного музичного ліцею імені С. Крушельницької. З 2009 – поєднує викладацьку діяльність із посадою заступника директора з методичної роботи та міжнародних перспектив. З 2017 року також є директором Конкурсу молодих вокалістів імені Василя Сліпака.

Член журі всеукраїнських та міжнародних конкурсів, модератор та виконавець безлічі концертів-лекцій та майстер-класів для бандуристів в Україні та діаспорі.

У виконанні заслуженого артиста України Олега Созанського з новим подихом звучать українські історичні думи, обробки народних пісень, інструментальні твори класиків. Виступи бандуриста є універсальними: він не тільки співає у супроводі бандури, а й презентує свою майстерність у супроводі оркестру. Це зразок того творчого підходу, завдяки якому давнє стає новим, а нове надає імпульсу для вічності.