У 2009 році очолив «Туркменсько-Австрійський симфонічний оркестр Галкинис» як художній керівник і диригент. Тоді ж він став першим запрошеним диригентом Національного філармонічного оркестру Туркменістану. З 2002 року він є викладачем оркестрового диригування в «Інституті європейських досліджень» у Відні.
Вольфганг Харрер народився у Відні в 1953 році і почав грати на фортепіано у віці шести років. Коли Вольфганг Харрер почав вивчати диригування у Віденському університеті музики та сценічних мистецтв, його викладав легендарний Ганс Сваровський. Після певної перерви він займався також із Отмаром Сютнером, який на той час був головним диригентом і художнім керівником Берлінської державної опери та диригентом у Байройті. Взимку 1991 року Вольфганг Харрер протягом двох місяців допомагав головному диригенту та художньому керівнику Гансу Валлату в Німецькій опері на Рейні в Дюссельдорфі.
Він виступав з багатьма оркестрами, такими як Симфонічний оркестр Китайського радіо, Оркестр Будапештської державної опери, Національний камерний оркестр Азербайджану, Національний філармонічний оркестр Македонії та співпрацював із різними оперними театрами. Його репертуар варіюється від музики бароко до сучасного авангарду, і він не бажає спеціалізуватися на якомусь конкретному стилі чи періоді. Оскільки він віденець, він надає великого значення музиці родини Штраусів та її вишуканій інтерпретації.
Він виступав із відомими солістами, такими як Лючія Аліберті, Веселіна Касарова чи Ніл Шікофф. З іншого боку, Вольфганг Харрер любить підтримувати молодих музикантів, чи то інструменталісти, співаки чи диригенти. Він записав компакт-диски з Ельдаром Сапараєвим, казахським віолончелістом, та Олівією Де Прато, австрійською італійською скрипалькою, а також допомагав багатьом молодим співакам у концертних виступах. Вольфганг Харрер веде власний диригентський курс і конкурс з метою підтримки молодих диригентів.