Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії щойно завершив гастролі в Німеччині. З 7 по 15 листопада, за підтримки Львівської обласної військової адміністрації та у партнерстві з OPEN MUSIC PROJECT проходило масштабне концертне турне.

Колектив повіз до Німеччини найрізноманітніший набір програм: це і новітня українська музика від Лятошинського, Барвінського до Станковича, і класична знаменита Девʼята симфонія Дворжака, концертне semi-stage виконання знаменитої опери Жоржа Бізе «Кармен», і навіть кінохіти.

Володимир Сивохіп, генеральний директор Львівської філармонії, диригент, музикознавець відзначив:

“Впродовж цих гастролей, за минулі 2 тижні я подолав понад 4 тисячі кілометрів, але проєкт цього вартував, адже мав гарну промовисту назву «Звуки України» і цей проєкт презентувала Львівська національна філармонія разом з концертною агенцією Open Music Project і учасниками були Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії і її провідні солісти – піаністка Віоліна Петриченко, мецо-сопрано Лілія Нікітчук, частиною гастрольного туру також був Львівський камерний хор GLORIA, соліст Львівської національної опери Роман Трохимук, також солістка Анна Шумаріна і Юрій Григораш.

 Розпочинався наш гастрольний тур у Північному Берліні та продовжувався вже у Південному Фрідріхсхафені і був такий один день, коли треба було проїхати майже 800 км і зразу виходити на сцену, і працювати, але будучи носієм “Звуків з України”, ти гордо виходив на сцену і розумів, що виконуєш свою місію. 

Було дуже відрадно, коли саме в часі нашого перебування в Німеччині, ми читали новини, що Німеччина подвоїла свої витрати для України на оборону і загалом Німеччина є серед тих країн, які найбільше підтримують Україну і надає матеріальну, військову, чисто людську допомогу. Це ми відчували на кожному концерті, бо, по-перше, на кожному концерті були українці, зокрема ті, які через війну опинилися в Німеччині і частина нашої місії, щоб ті українці побачили нас – тих, які залишилися в Україні, працюють і ось можуть для своїх співгромадян показати нашу ж українську музичну культуру. Іншою важливою місією було те, що ми грали концерти для німецької публіки. Диригуючи, я завжди відчував спиною їхні емоції, шквал оплесків після кожного твору, овації щоразу після Мелодії Скорика, очевидно більшість людей плакало, тому що розуміли наскільки хитким став загальний світ, ну і звичайно розуміли – наскільки складно нам. Нас підтримували українці – вони часто були в національних строях. Звісно ж, і оркестр теж мав український прапор, який гордо тримав над собою на кожному виступі. 

Дуже важливою складовою було те, що ми з концерту в концерт виконували не тільки світову класику, але і класику українську. Ми виконали впродовж гастролей на семи концертах Симфонічну поему «Гражина» Б. Лятошинського і я вже читав одну з рецензій, де німці відзначають наскільки потужним є цей твір і наскільки він є драматичним, описує сучасну Україну зараз, і ліричну, і величну водночас. Також в багатьох концертних залах, починаючи від Берліна, ми виконували Фортепіанний концерт В. Барвінського. Я вважаю, що це була велика творча сатисфакція, музику українського львівського композитора демонструвати в Європі. З тим  успішно справлявся і оркестр, який дуже професійно, за задумом автора – асистував і був творчим партнером для нашої солістки, відомої української піаністки Віоліни Петриченко і дуже відрадно, що цей твір отримав також схвальні рецензії і зрештою як і інші наші концертні програми, зокрема концертне виконання опери «Кармен» Ж. Бізе, «Гала-опера». Кожен цей проєкт вже отримав рецензії і вони ще будуть появлятися. Насправді це також дуже важливо, бо ми відвикли, що на концерти пишуть рецензії і очевидно пишуть свою думку справжні фахівці. І мені дуже приємно,  що усі наші концерти отримали похвальні відгуки, де високо оцінюється і робота оркестру, і солістів.

Apostel-Paulus-Kirche, Berlin Schöneberg

Це дуже важливо, адже попереду нас стеляться дороги, зокрема у Німеччині – менше ніж через місяць ми виступатимемо у Берлінській філармонії. Це буде знаковий день 13 грудня, під патронатом двох Міністрів культури України і Німеччини, Українського посольства у Німеччині відбудеться цей день України в Берлінській філармонії. Це буде не тільки концерт, це буде виставка, презентація ще одного імені українця – Миколи Леонтовича. Адже це буде днем його народження і 100 років назад саме в Берлінській філармонії виконувався його знаменитий Щедрик, і зараз він також буде виконаний.

Apostel-Paulus-Kirche, Berlin Schöneberg

Це буде такою родзинкою концерту – окрім Станковича, Дворжака та Сібеліуса Скрипкового концерту у виконанні солістки Богдани Півненко – власне прозвучить цей Щедрик в новому аранжуванні, новому опрацюванні, що стане несподіванкою для всіх. І важливо, що у лютому, березні на великих концертних майданчиках Німеччини – Фрайбурга, Карцрюгге та інших містах,  відбудеться наступний гастрольний тур оркестру з Віоліною Петриченко, де німецьку публіку дивуватиме наш композитор В. Барвінський, Б. Лятошинський, М. Скорик”

Віоліна Петриченко, солістка Львівської філармонії, піаністка: 

“Я думаю, що це була історична подія, бо люди в Європі почули музику Василя Барвінського. Було дуже багато людей, звичайно українці, які прийшли нас почути і підтримати українську музику. Але була також і німецька публіка, яка також дуже добре реагувала. Я вже не перший раз звертаюся до цього концерту, 5 років тому я грала ще в старій редакції цей концерт. 

Apostel-Paulus-Kirche, Berlin Schöneberg

Богдана Фроляк зробила дуже гарну редакцію, за що я їй вдячна і оркестр звучав інакше. Було дуже приємно відчувати підтримку оркестру. Звичайно, всі були втомлені, але  хотіли творити музику на сцені, творити прекрасне і це відчувалося під час виконання. Організаційно все було на дуже гарному рівні. Звичайно, великі відстані, але коли концертний тур – це нормально. Важливо, що українська музика звучить так далеко, в таких різних містах і отримує таку гарну реакцію публіки”.

Кілька рецензій на концерти турне

“Для українців закордоном”

“Фоє гуло іноземними мовами, адже концерт, здавалося, був не лише з артистами і для артистів з України, але й концерт для українців, які знайшли притулок у цьому регіоні і радісно вітали своїх музикантів. Молоді мами прийшли зі своїми дітьми – рідко можна побачити стільки діток на класичному концерті, які також були уважними. Відмінним від звичайного було й те, що після частин Симфонії № 9 “З Нового світу” Дворжака лунали гарячі оплески – цілком заслужено, адже диригент Володимир Сивохіп та його музиканти диференційовано розкрили силу, ліризм і поезію симфонії. Їй передували два твори українських класиків, які у нас маловідомі. Симфонічна балада “Гражина” Бориса Лятощинського, в основі якої лежить балада польського поета Адама Міцкевича, була  сумною. Мотиви самопожертви та любові до Батьківщини можна було б прямо перенести на нинішню ситуацію в країні, адже у творі було чутно коливання між глибоким плачем, бойовим духом та надією.

Після цього прозвучав фортепіанний концерт Василя Барвінського за участю піаністки Віоліни Петриченко, з його пливкими, мрійливими і тужливими мелодіями. Твір тріумфально завершився грандіозним висхідним рухом”.

Про хоровий концерт у Бібераху й Вайнгартені

“Кожен, хто мав змогу послухати концерт у добре відвідуваній парафіяльній церкві Св. Мартина в суботу ввечері, був винагороджений чудовим і надзвичайним звуковим досвідом. Evangelische Kantorei (керівник Ральф Клотц), хор Вайнгартенської базиліки (керівник Стефан Дебер) та Національний симфонічний оркестр та хор Лемберзької (Львівської) філармонії з України, професійний оркестр світового рівня з хором, дали спільний концерт з «Англійська хорова музика та українська оркестрова музика» 160 авторів.

До програми увійшли одні з найвідоміших хорових творів сучасності: «Magnificat» і «Gloria» Джона Раттера, а також «Adiemus» Карла Дженкінса. Окрім супроводу хорових творів, оркестр також виконав два захопливі твори українських композиторів під керівництвом свого диригента Володимира Сивохіпа.

Про “Кармен” у Бібераху

Твір Бізе чутливо скорочено майже на три години, що відповідало сценічній обстановці.

Гарне враження залишив симфонічний оркестр Львівської національної філармонії. Ансамбль, який, дякувати Богу, попри війну все ще може виступати у Лемберзі (Львів), хоча й у дуже важких умовах, є затребуваним оркестром, який цього року вже завершив тур США з 40 концертами Буде гостем в Берліні в грудні. Близько половини з приблизно ста учасників виступили під час поїздки до Бібераха, і вони показали бездоганну роботу. Під невибагливим і чітким диригуванням Володимира Сивохіпа чулося витримане струнне звучання, завжди дуже красиві соло духових та гнучкий, завжди виважений супровід вокалістів-солістів.