У науковому журналі Інституту досліджень проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України під назвою “Художня культура. Актуальні проблеми” вийшла друком стаття відомої української клавесиністки, солістки Львівської національної філармонії Анни Іванюшенко. У ній йдеться про те, що Міжнародний Фестиваль давньої музики у Львові є одним з наймасштабніших та найвизначніших мистецьких форумів в Україні та в Центрально-Східній Європі. Програми фестивалю формуються з урахуванням актуальних тенденцій в історично інформованому виконавстві та історії ранньої музики. Частину програм кожного форуму присвячено українській старовинній музиці. Від першого фестивалю помітне прагнення організаторів презентувати якомога різноманітнішу програму, що включає не лише твори високого бароко, знайомі львівській публіці за концертами в Будинку органної музики та Філармонії, а й музику Середньовіччя та Відродження.

Освітня програма фестивалю неабияк посприяла розвитку професійного виконавства у Львові. Значний вплив на професійне зростання львівських виконавців давньої музики мали спільні програми з європейськими музикантами. 2022 року на тлі повномасштабного російського вторгнення фестиваль приєднався до проєкту Львівської національної філармонії «Україна. Музи не мовчать», який має на меті популяризацію українського мистецтва та збір коштів на підтримку українських музикантів.

Повну статтю читайте за посиланням

Подаємо уривок нижче:

“Декілька тенденцій, які можна зауважити, проаналізувавши програми фестивалів.

1. Від першого ж фестивалю бачимо прагнення організаторів презентувати якомога різноманітнішу програму, яка включає не лише твори так званого високого бароко, більш знайомі львівській публіці за концертами в органному залі та філармонії, але і музику Середньовіччя та Відродження. При чому в більшості випадків ці програми виконували на репліках відповідних історичних інструментів (віоли да гамба, лютні, теорби, цинк, крумхорн, лізард, фідель, орган-позитив та ін.)

2. На кожному фестивалі обов’язково звучала українська давня музика, переважно представлена хоровою церковною у виконанні львівських колективів «Калофонія» та «A cappella Leopolis», світські та духовні канти. Напіви з Почаївського Богогласника неодноразово лунали у виконанні гуртів «Сарматіка», «Хореа Козацька» (Київ), львівської «Майстерні пісні» під керівництвом Наталі Половинки, бандуриста Д. Губ’яка та кобзаря Т. Компаніченка. Неодноразово саме під час фестивалю відбувались презентації компактдисків цих колективів, зокрема «A cappella Leopolis»
та «Калофонія».

3. Майже на кожному фестивалі, окрім концертів, проведено наукові конференції з питань історії музики за участі видатних українських та європейських науковців, круглі столи, де учасники фестивалю обговорювали особливості інтерпретації давньої музики та проблеми розвитку історично інформованого виконавства в Україні.

4. Освітня програма фестивалю стала його невід’ємною складовою і мала неабиякий вплив на розвиток професійного виконавства давньої музики у Львові. Саме унаслідок фестивальних концертів у Р. Стельмащука та Г. Іванюшенко виникла ініціатива створення Оркестру барокової капели ЛНМА ім. М.В. Лисенка, з яким неодноразово проводили майстер-класи учасники фестивалю: О. Пільчен (барокова скрипка, Німеччина), Н. Кожухар (барокова скрипка, Росія), М. Топоровський (клавесин, орган, диригент, Польща), А. Мотс (музикознавиця, Швейцарія), Р. Камєняж (барокова скрипка, Польща), Б. Швед (диригент, Швейцарія). Можливість брати участь у концертах фестивалю стала великим стимулом для розвитку цього колективу. Крім того, в ЛНМА ім. М.В. Лисенка було створено Хор барокової капели під керівництвом диригентки «A cappella Leopolis», досвідченої інтерпретаторки хорової музики бароко Л. Капустіної.