Щоденні питання Кирила Карабиця

02.07.2015
Опис

Ексклюзивно для Львова для концерту-закриття культурного форуму “Донкульт” 30 червня всесвітньо відомий український диригент Кирило Карабиць запропонував програму “Золота Україна”, до якої увійшла музика композиторів, які народилися на Донбасі, – Сергія Прокоф’єва та Івана Карабиця. Назву концерту дав однойменний хор Сергія Прокоф’єва (з циклу “Пісні наших днів”), який він написав на слова пісні, записаної в колгоспі “Красний пахар” на Вінниччині (у ній зокрема є такі слова: “Золотая Украина, / Край мой хлебородный! / За тебя немало крови / Пролито народной”).
Як зазначив Кирило Карабиць, цей твір, а також зіграні на концерті хор “Заповіт” з опери “Семен Котко” та частина “Скіфської сюїти” “Чужбог і танець нечисті” підтверджують, що Прокоф’єв дуже любив цю землю і навіть вважав себе українцем. “Тема скіфства дуже пов’язана з Донбасом. Композитор у своїх спогадах з дитинства згадує про скіфських баб, усе це є частиною його універсуму, з якого він вийшов. Якщо ви послухаєте і внутрішньо відчуєте його твори, то зрозумієте, що в нього дуже багато українського всередині, і не тільки на рівні тем, а його емоційність відповідає нашій ментальності. Я як диригент можу це підтвердити. Хотілося б, щоб такі імена, як Прокоф’єв, стали частиною української культури, – каже Кирило Карабиць. – Українська культура – поняття досить складне. Нам треба спершу самим зрозуміти, що це таке, а вже потім виносити назовні, показувати світові. Мої щоденні питання: що таке Україна? що таке українська культура? чи вважати таких композиторів, як Сергій Прокоф’єв, українськими? Я для себе дуже чітко вважаю його українським композитором, але це не значить, що його треба відвоювати в Росії, така позиція неправильна”.
Композитор Іван Карабиць, батько Кирила, – етнічний грек, який народився на Донбасі. Його “Концерт для хору, солістів та симфонічного оркестру “Сад божественних пісень” на твори Григорія Сковороди належить до українського необароко і є яскравим прикладом шістдесятництва. Музикознавці зазначають, що твір уже хрестоматійний, його вивчають студенти консерваторій, але досі немає записів, і він нечасто звучить у концертних залах.
“Я корінний киянин, але в мене є родичі на Донбасі, з якими спілкуюся. До цього краю в мене різне ставлення. Вважаю, що це дуже цікавий регіон, який може багато запропонувати. Треба просто знайти можливість почути, бути відкритим до цього культурного діалогу. Культурні діалоги, обміни – те, що нам нині потрібно, а вже потім політика. Якщо людина не ідентифікує себе культурно, вона не існує. Культура – те, що відрізняє українців від росіян, поляків та інших народів”, – поділився своїми думками Кирило Карабиць.
Керівник проекту “Донкульт”, співзасновник БФ “Мистецькі надра” Ольга Сагайдак зазначила, що Донбас не варто ділити на чорне-біле: “У формуванні його культури значну роль відіграли греки, є села, де етнічні греки досі спілкуються своєю рідною мовою. На Донбасі багато степових татар, так званих татар “дикого поля”, які відрізняються від кримських татар. Степові татари є генетичними рейдерами, такий у них культурний код. Саме з них походить олігарх Ринат Ахметов. Є на Донбасі ассірійські етноси. Тому Донбас не російсько-український, а поліетнічний”.
Наступний форум організатори запланували підготувати про Галичину – “Галичкульт”, його планують провести в Харкові. Обіцяють змістити акценти з усталених кліше та стереотипів про Галичину.
Наталя ДУДКО

Поділитись


Популярне

10.01.2015 Концерти

Концерт «Свято оперети». Частина 1

Маріанна Лаба – сопрано Соломія Приймак – сопрано Роман Антонюк – баритон Василь Понайда – тенор Володимир ...
10.01.2015 Концерти

Концерт «Свято оперети». Частина 2

Маріанна Лаба – сопрано Соломія Приймак – сопрано Роман Антонюк – баритон Василь Понайда – тенор Володимир ...