У Львівській національній філармонії відбулася публічна дискусія, присвячена сучасному значенню класичного мистецтва та розвитку фестивалю «Віртуози», який цього року відзначає вже 45-ту едицію. Подія стала частиною фестивальної програми й зібрала музикантів, культурних менеджерів, композиторів і дослідників культури, які обговорили як історію фестивалю, так і його місце в сучасному культурному процесі.

У розмові взяли участь генеральний директор Львівської філармонії Ігор Муравйов, музикознавиця та менеджерка Українського інституту Любов Морозова, мистецький керівник оркестру «Віртуози Львова» Сергій Бурко, композитор Остап Мануляк, культурологиня Надія Труш. Модераторкою виступила художня керівниця філармонії, музикознавиця Вікторія Антошевська. Центральною темою стала еволюція фестивалю від його перших років у пізньорадянський період до сучасного міжнародного мистецького майданчика.

Сергій Бурко нагадав про складні умови створення фестивалю наприкінці 1980-х — початку 1990-х років, коли культурні інституції лише починали вибудовувати самостійні міжнародні зв’язки. Він підкреслив, що «Віртуози» стали одним із перших фестивалів нового типу, який формувався вже поза централізованою радянською системою та поступово інтегрував Львів у європейський культурний простір. Важливим етапом стало й приєднання до європейських фестивальних мереж, що дало змогу розширити міжнародні контакти та запрошувати провідних виконавців.

Окремий блок дискусії був присвячений ролі фестивалів у культурному туризмі та розвитку міського середовища. Учасники згадували, як у 1990-х фестивальні події ставали своєрідним «магнітом» для відвідувачів і відкривали Львів як культурний центр. Також ішлося про практику проведення концертів у різних міських просторах, що дозволяло залучати нову аудиторію поза традиційною концертною залою.

Композитор Остап Мануляк наголосив на важливості «живості» музики та її постійного оновлення через виконання сучасних творів. За його словами, фестивалі залишаються ключовими майданчиками для прем’єр і знайомства слухачів із новою музикою, однак успіх залежить не лише від змісту, а й від комунікації та промоції подій.

У свою чергу Любов Морозова підкреслила необхідність балансу між новим і знайомим у концертних програмах, навівши європейську практику програмування, де частка нової музики зазвичай не перевищує 20–30%. Вона також зазначила, що інтерес до сучасної музики залежить не від віку, а від відкритості слухача та якості побудови концертної драматургії.

Фото: Віталій Грабар