27 листопада о 18:00 у Львівській національній філармонії ім. М. Скорика відбулась знакова для міста подія — львівська прем’єра нового твору ключового для української культури композитора — масштабного  Реквієму Євгена Станковича, котру присвятили невинним жертвам російсько-української війни. Потужне звучання солістів Олени Скіцько, Володимира Шинкаренка, Галицького камерного хору та Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під батутою канадсько-американської диригентки Кері-Лінн Вілсон підсилювало вагомість події ще й присутністю самого композитора Євгена Станковича. Написана на замовлення екс-посла Швейцарії в Україні Крістіана Шененбергера, світова прем’єра цього твору звучала в Києві в Національній філармонії 2 листопада. Реквієм як символ підсумовує земне та роздумовує над вічним, а в Станковича ще й поєднується із пульсом українського сьогодення. 

Для творчості композитора це не перший реквієм — ще в 1991 та 1992 були написані його Реквієм-Каддиш “Бабин Яр” та “Панахида за померлими з голоду” на слова Д. Павличка. В свою чергу Реквієм має класичну побудову на латинський поминальної католицької меси.

В концерті звучав ще один твір — Другий концерт для скрипки з оркестром Мирослава Скорика у виконанні віртуозної Богдани Півненко. Виконавиця особисто співпрацювала зі Скориком, тому звучання його концерту було органічне, майстерне та вільне. Також Півненко тісно співпрацює з Кері-Лінн Вілсон й вже 7 грудня о 18:00 ще раз виступить разом з “Київською камератою” на львівській сцені.  

В творчому доробку Мирослава Скорика є 9 скрипкових концертів — Другий з них написаний у зрілий період творчості, на замовлення українсько-американського скрипаля Олега Криси. Наближаючи концерт до інструментальної поеми, Скорик створив емоційну та яскраву композицію — драматичну та розкуту, орієнтуючись на американського слухача, де різноплановість образів поєднується в монотематичну інструментальну драму, передчуваючи панування постмодерну в мистецтві.

Цінним для цього вечора була реакція публіки — це щедрі овації та аншлаг. Це вказує на позитивну тенденцію львівської музичної громади та всіх поціновувачів актуального сучасного музичного мистецтва не пропускати такі знакові події. Отож, Реквієм відбувся, й залишив частку свого космологічного звучання та історичності події для кожного присутнього слухача.