BEETHOVEN – 249 – Hammerklavier

Етелла Чуприк – одна із небагатьох виконавиць, у чиєму репертуарі усі 32 сонати Л. ван Бетховена. Зовсім недавно на сцені Львівської філармонії піаністка презентувала цей знаменитий цикл серією концертів.  Напередодні ювілею віденського класика, 250-річчя з дня народження, який будемо відзначати у 2020 році, 14 грудня вона виконає три сонати цього композитора.

Одну з найвідоміших сонат, “Патетичну” (ор.18), Л. ван Бетховен створив у 27-річному віці. На думку Ромена Роллана, саме в цій композиції молодий митець відобразив свої переживання, пов’язані із трагедією його життя –  глухотою, яка  почала прогресувати починаючи із 1796 року. Спочатку він намагався приховати це навіть від найближчих, однак у 1801 році він зізнався про це доктору Вегелеру та пастору Аменді. У листі до останнього він писав: “Яке сумне у мене життя – уникати всього, що любиш, що тобі дороге, особливо тут,  у  цьому дріб’язковому, егоїстичному середовищі. Жалюгідна доля – покірно зносити  свої нещастя і в цьому бачити єдиний притулок. Звичайно, я твердо вирішив бути сильнішими за свої страждання, але чи вдасться мені це?”

Натомість, сонати ор.81а – “Прощальна” та ор.106 – “Hammerklavier” є найбільшими з-поміж усіх сонат композитора. Кожна з трьох частин Сонати №26, яка ще має підзаголовок “Прощальна” («Les Adieux»), Л. ван Бетховен дав програмну назву: Прощання (das Lebewohl), Відсутність (die Abwesenheit) та Зустріч (das Wiedersehen).

Сонату №29 (“Hammerklavier”) ще називають “великою сонатою для клавіру з молоточками”, тобто для фортепіано, нового на той час інструменту, який поступово витісняв сімейство клавесинів. У листі до видавця Артаріа Л. ван Бетховен писав, що ця композиція завдасть чимало клопотів піаністам, які будуть виконувати її через 50 років. І справді, твір має велику тривалість навіть за сучасними мірками, адже загальна тривалість чотирьох частин циклу становить приблизно 50 хвилин!

Людвіґ ван Бетховен. Сонати для фортепіано :

• Соната № 8 до мінор, тв. 13 Pathétique («Патетична»)
• Соната № 26 Мі♭ мажор, тв. 81a Les Adieux («Прощальна»)
• Соната № 29 Сі♭ мажор, тв. 106 «Hammerklavier»