Концертний зал ім. С. Людкевича
190-390
Якби ми попросили вас уявити заможного та успішного композитора розквіту XVIII століття, то з великою ймовірністю, це був би митець у пишній білій перуці, вишуканому костюмі, який схилився над нотним аркушем, дописуючи ще декілька акордів, які обовʼязково досконало доповнювали б одне одного. Цей портрет цілком відповідає Йозефу Гайдну, найпродуктивнішому та найпослідовнішому з віденських класиків.
Гайдн був настільки плідним митцем, що лише каталог його творів у «Музичному словнику Гроува» займає майже 40 сторінок – це більше місця, ніж уся стаття про Брамса. Його перу належать більше опер, ніж Пуччіні, більше струнних квартетів, ніж Моцарту і Бетховену разом, а це ще далеко не увесь доробок композитора, бо Гайдн є відомим автором дивертисментів, увертюр, сонат та концертів в майже нескінченній різноманітності й, звичайно ж, 104 симфоній!
Симфонія №88 є однією зі зразкових симфоній композитора, її довершеність та досконалість відповідають кращим традиціям класиків. І хоча Гайдна зазвичай не записують в ряди музичних експериментаторів, музиканти знають, як делікатно Маестро вписав у цю симфонію знахідки, що згодом дадуть життя симфоніям майбутніх століть.
Наступна симфонія, яку представить Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії на чолі з Теодором Кухарем, через майже століття після премʼєри Симфонії соль мажор Гайдна принесла визнання також австрійському композитору – Антону Брукнеру. Ще за життя композитора вона набула великої популярності та навіть отримала програмну назву “Лірична”, хоча сам Брукнер користувався нею дуже рідко.
Оригінал симфонії було втрачено, однак навіть це не завадило наступним редакціям принести Симфонії світову славу. Симфонія № 7 залишається в добірках кращих симфонічних творів усіх часів» та репертуарах провідних світових оркестрів.
Виконавці:
Програма: