Контрасти 30. Нова музика: Одеса-Львів

Виконавці:

• Ансамбль нової музики «Senza Sforzando»:
  • Тетяна Муляр, сопрано
  • Назар Кравченко, флейта
  • Сергій Балинський, скрипка
  • Михайло Безчастнов, віолончель
  • Олександр Перепелиця, фортепіано, художній керівник

Модераторка –Поліна Кордовська

Програма:

• Остап Мануляк (*1983, UA). «Розгалуження II» для ампліфікованого голосу, флейти, скрипки, віолончелі та фортепіано (2024). Світова премʼєра
• Ман-Чінґ Ю Доналд (*1980, HK/CN). «We Are In Darkness» за поезією Шень Хаобо (переклад: Джон Броуч) для сопрано та фортепіано(2021)
• Андрій Мерхель (*1986, UA). «Редукція», конструктивна музична декларація для визначеного камерного ансамблю та інших голосів (2024)
• Асматі Чібалашвілі (*1986, UA). «Light» для скрипки, віолончелі, фортепіано та відео (2012)
• Михайло Швед (*1978, UA). «Блазні» для скрипки і фортепіано (1997/2021)
• Сінцзімін Пан (*1986, HK-CN). «Kaidan» для флейти та фортепіано, тв. 13 (2013)
• Богдан Сегін (*1976, UA). «Without Title». Версія для скрипки, віолончелі та фортепіано (2001/2017)
• Кіра Майденберг-Тодорова (*1985, UA). «Невиказане» для фортепіано та віолончелі (2021)
• Анастасія Лозова (*1981, UA/CH). Тріо для флейти, скрипки та віолончелі (2007)
• Кармелла Цепколенко (*1955, UA). Кантата «Фавстове свято» для сопрано та камерного ансамблю на вірші Юрія Андруховича (2009/2012). Львівська прем’єра

Серед ідей, що їх втілюють твори програми відомого ансамблю — погляд сучасної людини на історичні й релігійні свята (Кармелла Цепколенко), ексцентрична конструктивна музична декларація «Редукція» (Андрій Мерхель) та абстрактність музики як мистецтва, що не потребує вигадливих назв (Богдан Сегін, Анастасія Лозова). Слово композиторам та виконавцям:

Назва проєкту вийшла від багаторічної співпраці двох міжнародних фестивалів, які виникли в один рік в молодій незалежній Україні-1995: «Два дні й дві ночі нової музики» і «Контрасти». На меті — презентація творів композиторів різних генерацій та різних народів у всесвіті, що спрямований на єднання мистецтва.

Олександр Перепелиця

Ідея мого твору — відобразити спектр емоцій, які людина відчуває, але не може розпізнати та надати їм конкретного визначення. Вони балансують на межі передчуття ейфорії або підступів меланхолії, суцільної невизначеності та примарливої віри у здійснення мрій.

Кіра Майденберг

«Light» — аудіовізуальний твір, що досліджує діалектику природного та штучного. Його драматургія побудована на контрасті між світлом у природі та урбаністичним світлом нічного міста. Звукові образи переплітаються з відеорядом, створюючи атмосферу взаємодії між цими двома видами освітлення. У фіналі твору з’являється нічне, зоряне небо, яке поступово світлішає при сході сонця та перемагає усе штучне. Але цей тріумф — природно тихий і ненав’язливий, як саме життя.

Асматі Чібалашвілі

«Kaidan» — це японське слово, яке зазвичай означає історію жахів або історію привидів. Замість того, аби розповідати про щось конкретне, ця композиція намагається втілити більш загальну атмосферу та емоційні переживання, пов’язані з рядом історій на цей кшталт. Для цього композитор досліджує розширені техніки як для фортепіано, так і для гри на флейті. Крім того, мелодія з традиційної китайської народної пісні Ku Qi Qi («Seven Periods of Crying») використана як матеріал для цієї композиції. Мета цієї пісні — оплакувати мертвих і заспокоїти покійного духа.

Сінцзімін Пан

Текст «We are in Darkness» виражає лихо та страждання жертв під час спалахів Сovid-19 у 2020 році. Музика починається з безперервного драйву діатонічних фігур, які поступово переходять у більш похмурий настрій, заснований на хроматичному матеріалі, що драматизується при поєднанні з вокальною партією. Після досягнення кульмінації з’являється музика істотних контрастів, де світ діатонічних звуків тонко виражає поетичний зміст і, пройшовши кілька трансформацій ритмічних фігур, музика зникає спокійно, символізуючи проблиск надії в темряві.

Ман-Чінґ Ю Доналд

Як би це дивно не звучало, але зміна цільового призначення пристроїв та ресайклінг матеріалів під час війни надихнули мене на ідеї ресайклінгу в музиці. Починаючи від роботи над «Репрогресіями» у 2022 році, я звертаюсь до музичного матеріалу, написаного раніше, але не виконаного, або того, яким я не дуже задоволений. Йому я прагну дати друге дихання. Тут вихідним матеріалом став фрагмент, який я писав до твору із назвою «Розгалуження» під час майстеркласів нової музики «Course» у Києві у 2012 році. Таким чином матеріал із Розгалуження став основою для власних подальших звукових розгалужень. У цьому творі особлива символіка партії голосу: текст взятий із віршів Ігоря Калинця, однак цей текст часто важко розчути. Голос з одного боку виразний, а з іншого боку — постійно змушений пробиватись через густу інструментальну фактуру і спотворення ампліфікації. Матеріал, який колись ілюстрував звуки лісу переродився у важкі роздуми та рефлексії під час війни.

Остап Мануляк