Полумʼя

Виконавці:

• Симфонічний оркестр «INSO-Львів» Львівської національної філармонії

• Юрій Бервецький, диригент

Програма:

• Микола Колесса. «Пасакалія, Скерцо і Фуга» (транскрипція для симфонічного оркестру Мирослава Скорика)

• Мирослав Скорик. Сюїта для симфонічного оркестру «Гуцульський триптих” (1965)

• Андрій Гнатишин. «Українська сюїта» (1936)

• Василь Барвінський. «Молитва» для струнного оркестру

• Борис Кудрик. Симфонія мі мінор (1951)

Запрошуємо вас на особливий вечір у залі Львівської національної філармонії — у День Конституції України, коли музика стане вогнем: очищувальним, спалахуючим, живим. Цей концерт симфонічного оркестру INSO-Львів — як подорож крізь полум’я століть, у якому гартувалася українська ідентичність, культура й гідність. Це не лише нагода почути шедеври української симфонічної музики, а й момент глибокого дотику до її суті.

Програма концерту — це шість вогняних спалахів, шість голосів, які говорять про те, ким ми є, що пройшли і що в нас живе. На нас чекає незабутня мандрівка від вкоріненої традиції до пророчих одкровень і ледь вловимого світла, що не гасне навіть у найтемніших умовах. Вона розповідає історію країни, яка не раз стояла перед загрозою зникнення, але щоразу спалахувала з новою силою.

На початку — «Пасакалія, Скерцо і Фуга» Миколи Колесси в оркеструванні Мирослава Скорика: твір, що втілює архітектоніку традиції, опору на форму, але водночас глибоку емоційну напругу. Ця музика ніби міст між поколіннями: як мудрий камінь, що зберігає жар традиції. За ним – «Гуцульський триптих» Мирослава Скорика — вільний, яскравий, динамічний портрет горянського світу, де органічно сплелися фольклор, модерн і шалений ритм землі, яка вібрує непокірністю й свободою. Ця музика Скорика є серцем культового фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”, і на концерті оркестру INSO вона звучатиме, щоб розпалити вогонь любові й памʼяті у кожному серці.

«Українська сюїта» Андрія Гнатишина, написана у 1936 році, дихає іншим повітрям — це трибʼют українця, який творив з Європи, не втрачаючи національного звʼязку та культурної самобутності. Говорячи про цей твір, з особливою вдячністю ми хочемо згадати  постать митрополита Андрея Шептицького — духовного провідника українців і щедрого мецената. Він не лише формував моральний фундамент нації, а й підтримував мистецтво. Зокрема саме завдяки його опіці композитор і диригент Андрій Гнатишин зміг розвивати свій талант, здобути музичну освіту у Відні та присвятити своє життя творенню української музики. Ця історія — не лише про минуле. Це жива паралель до сьогодення. Сьогодні, як і сто років тому, добрі люди підтримують військо, одне одного, опікуються мистецтвом та освітою. Благодійники, волонтери, небайдужі українці продовжують справу меценатів — оберігають не тільки життя наших захисників, а й нашу ідентичність, історію та культуру.

Звучатиме цього вечора й відома «Молитва» Василя Барвінського – не прохання, а звернення, у якому важить кожне слово, як тиха, особиста розмова з Богом у світі, що рветься на шматки від насильства, але ще здатному просити про милість. Глибока й зворушлива вона звучить так, ніби оркестр шепоче слова, які почує лише Він.

Та особливий нерв вечора – у симфонії Бориса Кудрика. Симфонія мі мінор, написана у концтаборі Дубравлаг у 1951 році, за кілька місяців до смерті композитора, є артефактом надлюдської сили духу. У рукописі олівцем – дірки, обірвані такти, але сама музика зберігає кришталеву ясність і щастя, не підвладні жодному мороку. Це гімн гідності, що вижила в нелюдських умовах. Утім, цей концерт не про жаль, а про очищення. Це можливість пережити історію не як хроніку втрат, а як спалах, що формує характер нації. Ми входимо в музику через попіл, а виходимо – з іскрою. Ті, хто буде в залі цього вечора, винесуть з собою не лише яскраві враження про українську симфонічну класику, а дещо більше – впевненість у тому, що навіть крізь полум’я українська душа залишається живою, музика – незнищенною, а світло перемоги – неминучим.

Запрошуємо пережити це з думкою, що Українська Конституція — не просто текст, а відображення духу, у день, коли ми згадуємо про свої права, обовʼязки та полумʼя свободи, яке живе у кожному українцеві, незалежно від його статі, віку, статусу чи місця проживання. Розділіть з нами цю музику, щоб разом згадати, за що ми стоїмо!