[Концерт скасовано] Українські мрії

Піаністка Віоліна Петриченко бачить своєю найбільшою метою популяризацію української класичної музики та культури. Вже багато років вона живе і працює у Німеччині, активно концертуючи із сольними програмами та у складі камерних ансамблів у всій Європі. Після початку трагічних подій в Україні вона ще більше виконує на своїх концертах музику рідного краю та хоче показати світу, наскільки багата й різноманітна українська культура.

На сцені Концертного залу Людкевича Львівської національної філармонії піаністка виступить із знаними солістками: Лілією Нікітчук (мецо-сопрано) та Лідією Футорською (скрипка), які теж впродовж багатьох років активно концертують із опусами українських композиторів вдома та у різних країнах Європи.

У програмі «Українські мрії» Віоліна Петриченко, Лілія Нікітчук та Лідія Футорська проведуть усіх яскравими зупинками української музики та невід’ємними сторінками нашої культури.

Меланхолійні та ліричні фортепіанні мініатюри Миколи Лисенка розпочнуть музичну подію. Будучи фундатором української професійної композиторської школи, романтик Лисенко зумів «вплести» у невеликі композиції фольклорні елементи, типово романтичну образність та мелодику, та що найцікавіше – тонко зафіксував у звуках емоції туги та хвилювання.

Важливу роль для української культури відіграв також Кароль Мікулі – учень Шопена, директор Галицького музичного товариства та консерваторії при ньому, центральна постать львівського музичного життя другої половини ХІХ століття. У нашій події виконавиці презентують його вокальний цикл «7 пісень для голосу і фортепіано» на слова німецьких та австрійських поетів, який прозвучить в Україні вперше.

Мало хто знає ім’я українського композитора ХІХ століття Алоїза Єдлічки, але саме він став одним із перших авторів музики до відомої п’єси «Наталка Полтавка» Івана Котляревського. Згодом окремі номери цього музичного супроводі лягли в основу фортепіанної фантазії «Спогади про Полтаву». Народнопісенна стихія Полтавщини стала для Єдлічки справою всього його життя, настільки він любив збирати фольклор та робити обробки українських народних пісень. Це захоплення неабияк читається і у Фантазії, яка звучатиме цього вечора.

Будучи учнем Лисенка, Левко Ревуцький перейняв багато його традицій. Сталінський терор здійснив на нього велике враження, призвів до душевної кризи й відмови від композиторської діяльності у ранньому віці. Його творчий період тривав лише п’ять років. Його «Пісня» для фортепіано надзвичайно поетична й мелодійна, а сам композитор з-поміж своїх великих симфонічних і хорових творів виділяв саме її як улюблену. Присвятив «Пісню» Ревуцький синові Євгену на честь його 10-річчя.

Віктор Косенко — композитор поезії: його музика сповнена тонкими настроями смутку й меланхолії. Своєю творчістю він створив органічну єдність українського мелосу та досягнень західноєвропейської музики. У виконанні Лідії Футорської прозвучить композиція «Мрії» для скрипки соло.

Музика Валентина Сильвестрова, якого ще називають «майстром тиші», завжди створює особливу атмосферу. Його музика надасть програмі медитативного відтінку. Сам композитор неодноразово зазначав, що ми живемо у занадто гучному світі; тому, на противагу гучності і шуму, його музика часто рухається між найтоншими переливами піано і піанісимо.

«Суттєве часто ховається в дрібницях», – вважає композитор. Саме тому для Сильвестрова важливими є також спонтанність емоції, лаконізм, афористичність та максимальна прозорість і тендітність образу. Ці невід’ємні елементи творчості композитора знайдемо у двох циклах – П’ять п’єс для скрипки і фортепіано та П’ять пісень на вірші Івана Франка, які й завершать музичний вечір.

Виконавці:

• Віоліна Петриченко, фортепіано
• Лілія Нікітчук, мецо-сопрано
• Лідія Футорська, скрипка

Програма:

• Микола Лисенко (1842 – 1912). «Сумна пісня», «Хвилина розпачу»
• Алоїз Єдлічка (1821 – 1894). Фантазія на теми українських народних пісень «Спогади про Полтаву. Наталка Полтавка»
• Кароль Мікулі (1821-1897). Сім пісень для голосу і фортепіано тв.27:
  • «Це повинно бути чудово» (слова Оскара фон Редвіца)
  • «Я хочу вилити свій біль» (слова Генріха Гайне)
  • «Фіалка» (слова Августа фон Фаллєрслєбена)
  • «Та, що з небес» / Колискова (слова Йоганна Вольфґанґа фон Ґете)
  • «Ти – моя весна» (слова Августа фон Фаллєрслєбена)
  • «Коли я її побачив» / Сум (слова Йоганна Крістіана фон Цедліца)
  • «Ти серед усіх троянд найкраща» / Баркарола (слова Йоганна Крістіана фон Цедліца)
• Левко Ревуцький (1889 – 1977). «Пісня»
• Віктор Косенко (1896-1938). «Мрії»
• Валентин Сильвестров (*1937). П’ять п’єс для скрипки і фортепіано:
  • Елегія
  • Серенада
  • Інтермецо
  • Баркарола
  • Ноктюрн
• Валентин Сильвестров (*1937). П’ять пісень на вірші Івана Франка:
  • «Твої очі» 
  • «Ой ти, дівчино»
  • «Розвійтеся з вітром»
  • «Сипле сніг»
  • «Хоч ти не будеш квіткою цвісти»