“Бути носіями нової культурної дипломатії”: підсумки 120 сезону Львівської філармонії від Володимира Сивохіпа - Львівська національна філармонія

“Бути носіями нової культурної дипломатії”: підсумки 120 сезону Львівської філармонії від Володимира Сивохіпа

15.07.2023
Опис

120-й, ювілейний сезон став для Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика історичним. Всі його події відбулись завдяки героїчному захисту Збройних Сил України. Музи не мовчать: філармонія щодня представляє українське мистецтво у світі, а також залишається місцем розради й натхнення на подальшу боротьбу львів’ян та гостей міста.

Генеральний директор Філармонії 11 липня провів підсумкову конференцію, на якій розповів про знакові колаборації, масштабні закордонні турне, соціальні ініціативи та низку важливих проєктів другого воєнного року в установі. Найголовніше читайте нижче:

Ми робимо те, що називається зараз “бути носіями нової культурної дипломатії”. Ми робимо те, що зрештою понад 100 років назад робили наші попередники, коли Україна пробувала проголошувати свою незалежність. Були люди, які самотужки або за підтримки українських урядів говорили всьому світу про Україну. Серед прикладів назву знамениту мандрівну державну капелу Олександра Кошиця, яка напевно вперше представила в такому великому об’ємі Україну. Тепер з тих далеких 20-х років минулого сторіччя перенесімось в грудень 23-го року: це наш вже новий, наступний концертний сезон. 13 грудня в нас запланований  симфонічний концерт у Берлінській філармонії. Ми виступимо у цьому знаменитому залі у День народження Миколи Леонтовича. Більше ніж 100 років назад його “Щедрик” звучав у знаменитому Карнегі Голі в Нью-Йорку. Це один з багатьох прикладів того, як працює культурна дипломатія в реаліях сучасності і як вона працювала в історичних реаліях. 

Львівська національна філармонія - "Бути носіями нової культурної дипломатії”: підсумки 120 сезону Львівської філармонії від Володимира Сивохіпа

Вже від кінця березня 2022 року ми шукали можливість їхати за кордон і говорити про українську культуру. Спочатку з виступами поїхали жіночі колективи — струнний жіночий квартет, хор “Глорія”, а за кілька тижнів й оркестр INSO-Львів проклав цю стежку для виїзду повних симфонічних складів. Здається, стільки, скільки ми їздили за минулий рік і плануємо їздити в майбутньому, ми ще не їздили ніколи, і ми радіємо, що є змога представляти свою державу.

З січня по березень в Сполучених Штатах виступив Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії. Впродовж туру в Америці ми грали через Третю камерну симфонію Євгена Станковича, фрагмент з балетів композитора Анатолія Кос-Анатольського. Зовсім недавно протягом травня ми виконали Третю симфонію Бориса Лятошинського практично як прем’єру в Королівському залі у шведському Стокгольмі, перед тим в польському Торуні на фестивалі “Пробалтика” і таких зразків є дуже-дуже багато. Ця тенденція тільки розширюватиметься різними країнами Європи. Невдовзі ми виступимо не тільки у Берліні, а й Мюнхені, Фрайбурзі  та інших містах, де зіграємо й “Гражину” Бориса Лятошинського, його визначну Третю симфонію… Про такі речі ще кілька місяців чи років назад ми не могли навіть мріяти. 

У іншому турне симфонічного оркестру в листопаді різними містами Німеччини одним з основних творів практично невідомий закордоном Фортепіанний концерт Василя Барвінського. Його виконуватиме наша нова солістка Філармонії, як вона себе називає, — “дівчина зі сходу” Віоліна Петриченко.

Традиційні гастролі готує й симфонічний оркестр INSO-Львів з хоровою капелою “Думка”: в кращих залах Нідерландів виконають також українську музику, зокрема, Мирослава Скорика. Серед проєктів з камерним оркестром — важливим пунктом є концертна сюїта Дмитра Бортнянського “Алкід”.

Львівська національна філармонія - "Бути носіями нової культурної дипломатії”: підсумки 120 сезону Львівської філармонії від Володимира Сивохіпа

З 2014 року жахливі події відкрили нам іншу можливість відчути себе в першу чергу українцями відчути власну ідентичність і відчути потребу жити не слоганами, а справжньою професійною потребою виконувати, вивчати та популяризувати українське. І звісно, маємо багато планів попереду в кожного зі структурних підрозділів філармонії — оркестру «віртуози Львова», інструментального ансамблю «Високий Замок» чи тріо бандуристок «Львів’янки», і навіть в окремих солістів. Важливим пунктом нашої діяльності є прямі онлайн-трансляції, які є системними кожен тиждень. В першу чергу вони спрямовані на поширення української музики, і це наш багаж (вже понад 80 трансляцій), яким можемо пишатись. 

Філармонія стала новим культурним хабом ще до часів пандемії. Я любив зустрічати слухачів на вході і впізнавати їх.  Зараз, після півтора року війни до нас приходять уже нові люди. Ми вітаємось, і я розумію, що життя продовжується, Львів стає іншим. Але головне: в цих людей є великі культурні запити, вони хочуть шукати цю гармонію… адже давно, Коли я прийшов у філармонію, то зрозумів, що вона має бути установою, де є любов до гармонії, де все починається з довіри і закінчується гармонією. Я не хочу ідеалізувати: але мені видається, ми такими залишаємося і це праця всієї великої філармонійної команди, яка насправді кожен день для цього докладає вкрай багато зусиль.

Львівська національна філармонія - "Бути носіями нової культурної дипломатії”: підсумки 120 сезону Львівської філармонії від Володимира Сивохіпа

З 25 лютого минулого року філармонія перетворилась на великий гуманітарний, волонтерський центр. ми кожен день зустрічали наших колег з Києва, Харкова, Одеси… І всі наші культурні ініціативи з березня 2022 — були на підтримку українських музикантів. Наш партер та фоє майже цілодобово заповнювалися речама мілітарного і медичного призначення. Традиційно з 2014 року цим опікувалась команда оркестру INSO-Львів та Іоланта Пришляк. Надалі безліч було проведено гуманітарних ярмарків, аукціонів, цільових акцій для збору коштів та благодійних виступів. Ми дотепер тримаємо міцні зв’язки з різними з різними територіальними бригадами оборони, з різними підрозділами збройних сил України і стараємось доволі системно від акцій до акції їх підтримувати.

На закритті сезону ми в першу чергу робимо окремий збір і весь дохід перерахуємо на купівлю пікапа для наших збройних сил України. якщо це все злучити докупи, це мільйони гривень. Завдяки героїчності та мужності збройних сил України, ми маємо з вами можливість їздити за кордон грати українську музику прославляти Україну, сидіти в комфортних кабінетах за комп’ютерами і розповідати які ми молодці — з одного боку, так, але найголовніше — молодці це наші воїни. Кожної наступної мистецької події будемо завжди вдячністю пам’ятати про них і те, що їм потрібна наша допомога та підтримка.

Про міжнародні відносини

Кількість приїжджих закордонних музикантів, звичайно, зменшилась. Але на це є об’єктивні причини: дуже багато наших закордонних партнерів, культурних інституцій та посольств мають чіткі приписи — не підтримувати творчі поїздки своїх громадян в країну, де відбувається війна. Так, їх не можна зустрічати, не можна давати гранти. Зараз цей лід потроху кресне. Ми готуємось до серпневого Фестивалю давньої музики, далі — сучасні “Контрасти” у вересні-жовтні, і ми бачимо, як людина за людиною самі проявляють ініціативу.

Цей постійний рух обміну музикантами повинен бути двостороннім. Звісно, когось треба ледь не за руку з Кракова вести до Перемишля, а потім пояснити, як треба пішки перейти кордон в Медиці, маючи в руках віолончель. Хтось може сісти в автобус і простояти всю ніч на кордоні в черзі. Але насправді ніхто з тих, хто обирає цю дорогу приїхати до нас, не жаліє, що він це зробив. Я низько дякую, всім, хто до нас приїздив — з Польщі, Іспанії чи Франції, зі Сполучених Штатів та ін. — це ознака великої мужності й підтримки України.

Нові події у 121-му сезоні

Ми шукаємо та стараємося знаходити нове. Нових людей, які можуть до нас прийти з новими ідеями і ось так на прикладі нових імен я хочу згадати про наші нові творчі проєкти. Завдяки солістці-клавесиністці Анні Іванюшенко ми можемо по-іншому дивитись на питання давньої музики, історичного виконавства і мені приємно, що це відбувається на сцені Львівської філармонії. В середині серпня відбуватиметься Ювілейний ХХ Фестиваль давньої музики у Львові, де Анна буде однією з промоутерок. Фестиваль буде присвячений його засновнику Роману Стельмащуку, а один з перших проєктів — виступ камерного хору “Глорія” з невідомим партесним концертом невідомого українського композитора 17-го сторіччя, а також Missa Paschalis Мартина зі Львова (Мартина Леополіти, композитора, який багато століть назад працював у Львові і підтверджує існування давньої музики у Львові). 

Львівська національна філармонія - "Бути носіями нової культурної дипломатії”: підсумки 120 сезону Львівської філармонії від Володимира Сивохіпа

У серпні очікуємо також  на реалізацію дуже цікавої ініціативи Академічного симфонічного оркестру та головного диригента Теодора Кухара. На базі філармонії відбуватимуться майстер-класи для студентів-диригентів українських вишів. Це своєрідна не тільки соціальна чи професійна ініціатива, — це зрештою благодійна ініціатива самої філармонії: самих артистів оркестру підтримати молодих початківців-диригентів у їхньому бажанні здобуття свого такого необхідного фаху 

Ми дуже активно готуємось і разом з комерційним директором з питань розвитку нової музики Богданом Сегіним формуємо нові програми фестивалю “Контрасти”. Я сподіваюся, що він буде цікавий, адже в нього вливаються нові хороші виконавці, які стають солістами філармонії: це співачка Лілія Нікітчук, віолончеліст Максим Римар, що також готують доволі концептуальні програми для фестивалю.

В рамках фестивалю “Контрасти” відбудеться закриття Другого  композиторського конкурсу імені Мирослава Скорика. Це означає, що зараз майбутні переможці пишуть нові інструментальні концерти, адже тематика конкурсу пов’язана зі творчістю нашого патрона Мирослава Скорика. В кінці року відбудеться вже вкотре конкурс молодих вокалістів імені Василя Сліпака. Тож не тільки про гастролі — ми тут плануємо та розуміємо, що на нас лежить великий обов’язок. Велика відповідальність на нас покладається. Нам довіряють і ми повинні робити все те, що ми що ми можемо, все, що в наших силах для служіння ідеям національної культури.

Поділитись


Популярне

18.09.2024 АнонсиМедіа

Пʼять спогадів про «Віртуозів Львова» на Збручі

30 років тому, у вересні-1994, свої перші репетиції розпочав Академ...