Львівська “моцартіана”

17.03.2016
Опис

Що поєднує наше місто і Франца Ксавера Моцарта?
Марічка Ільїна № 33 (1792), четвер, 24 березня 2016

У більшості меломанів прізвище Моцарт асоціюється виключно з геніальним віденським класиком. Діяльність і творчість його батька Леопольда та молодшого сина, Франца Ксавера Моцарта, відомі лише найбільш допитливим шанувальникам, яких цікавить не лише творчість, але й життя, родина та оточення Вольфганга Амадея. Проте є одне європейське місто, що має особливий сентимент до Моцарта-юніора… Мова про Львів. Тут він прожив 30 років і став аматором багатьох музичних інституцій, авторитетним педагогом та виконавцем. Для багатьох львівських інтелігентів Франц Ксавер Моцарт став символом нашого культурного відродження та усвідомлення багатої духовної історії після здобуття Україною незалежності. І не тільки тому, що в радянський час уся галицька культура починалася з 1939 року, а про будь-які звершення і видатних постатей краю перед цією пріснопам’ятною датою якось не прийнято було говорити (тим паче виносити на сцену). Не менш важливим імпульсом для пробудження інтересу до блискучої музичної традиції Галичини стало те, що, повернувши твори “львівського Моцарта” в концертний репертуар, музична еліта отримала прекрасну нагоду поекспериментувати з “машиною часу” й запропонувати інноваційні і за програмами, і за формами мистецькі погляди на музичне минуле Галичини.

У цьому напрямі у Львові робилось і робиться дуже багато. Щоби хоч коротко згадати всі події “історично поінформованого виконавства” (улюблений термін ініціатора Фестивалю барокової музики у Львові світлої пам’яті незабутнього Романа Стельмащука), довелось би написати об’ємний том. У рамках стислої газетної статті доводиться вибирати, тож обираю моцартівські програми дуже цікавого, професійного і наскрізь “львівського” колективу – академічного камерного оркестру “Віртуози Львова” під орудою Сергія Бурка.

Музика божественного Вольфганга Амадея Моцарта є у їхніх програмах давно і постійно. Мабуть, через фасцинацію його звуковим космосом керівникові оркестру Сергієві Бурку спало на думку озвучити ще й контекст, у якому підносився геній композитора, сягнути і до творчості його найближчих (батька та сина), і до спадщини митця, якого примхлива фортуна призначила на роль його найзапеклішого ворога – Антоніо Сальєрі. Оскільки забута спадщина Франца Ксавера Моцарта саме в час заснування оркестру – у 1994 році – починала входити в моду у львівському мистецькому істеблішменті, чутливий до духовної атмосфери “місця і часу” колектив включив його твори у свій постійний репертуар. І не просто включив, виконавши на високому художньому рівні, а зумів знайти найцікавіші ракурси, здійснити оригінальні проекти, завдяки яким і добре відомі шедеври Вольфганга Амадея Моцарта, і неслушно забуті опуси Леопольда і Франца Ксавера Моцартів, і зневажені із зовсім нехудожніх причин композиції Антоніо Сальєрі розкрились у несподіваному світлі. Кожен із представлених у програмах артефактів, цікавий і переконливий по-своєму, зайняв належне місце у музичній панорамі своєї доби.

З програмою “Три Моцарти” оркестр вельми успішно виступав як у Львові, так і в багатьох містах України та закордону. А цього року в рамках відзначення 260-річчя від дня народження Вольфганга Амадея Моцарта камерний оркестр “Віртуози Львова” вирішив вшанувати його доволі незвичним чином, об’єднавши в одній концертній програмі юнацьку Симфонію №29 Вольфганга Амадея Моцарта, його ж Концертну симфонію для флейти, кларнета, валторни і фагота, Венеціанську симфонію Ре мажор і Концерт для гобоя та флейти Антоніо Сальєрі, а також Рондо для флейти Франца Ксавера Моцарта в аранжуванні Володимира Дуди. Так в одній програмі вишукано поєдналися творіння “непримиренних суперників” (які насправді ними не були!), батька і сина, учня та вчителя (бо ж Франц Ксавер вчився у Сальєрі!). Виконання оркестру було позначене тією елегантністю і невимушеністю, що є родзинкою стилю, позірно прозорого і легкого. Насправді його осягнення потребує тривалої вдумливої праці і копітких студій над текстом.

Солістами з оркестром “Віртуози Львова” виступили провідні львівські виконавці на духових інструментах Андрій Карпяк (флейта), Василь Борецький (кларнет), Володимир Старко (фагот), Назар Базів (валторна). Особливо хочеться відзначити Андрія Карпяка і Василя Борецького, які у творах, доволі різних за стилістикою та образним змістом, показали себе не лише віртуозами і міцними професіоналами, але, що значно важливіше, тонко відчули дух епохи, проявили справжню музикантську інтелігентність в інтерпретації складної програми.

А як щодо інтриги суперництва Моцарта і Сальєрі? Та як бути з шаленою заздрістю менш обдарованого композитора до генія? Легенда, як це часто буває, не відповідає дійсності. Якби так було, то чи став би Сальєрі диригувати творами Моцарта і насамперед включати в репертуар керованого ним театру “Весілля Фігаро”? Приходити на прем’єру “Чарівної флейти” і голосно висловлювати своє захоплення? А потім безкоштовно вчити сина Моцарта всіх премудростей композиції? Та й чи віддала би вдова Моцарта Констанца свого сина на науку до найгіршого ворога покійного чоловіка? Зрештою, крапку в цій історії поставив суд. Мабуть, найдивніший судовий процес за всю європейську історію, що через 200 років після “скоєння злочину” (у 1997-ому) в Мілані розглянув справу і виніс вердикт на користь Сальєрі: “Невинний”.

Сподіваюся, що Львівська міська рада проявить таку ж мудрість і зваженість, як суд Мілана, і через 200 років після того, як Франц Ксавер Моцарт приїхав до Львова та стільки зробив для культури цього міста, прийме рішення про перейменування однієї з вулиць в історичній частині на його честь.
Любов Кияновська.

Любов Кияновська

Поділитись


Популярне

19.09.2018 Анонси

Тепер – національна!

Президент України Петро Порошенко підтримав пропозицію Львівської ОДА щодо надання Львівській облас...
10.01.2015 Концерти

Концерт «Свято оперети». Частина 1

Маріанна Лаба – сопрано Соломія Приймак – сопрано Роман Антонюк – баритон Василь Понайда – тенор Володимир ...
10.01.2015 Концерти

Концерт «Свято оперети». Частина 2

Маріанна Лаба – сопрано Соломія Приймак – сопрано Роман Антонюк – баритон Василь Понайда – тенор Володимир ...