Авторитетне медіа про класичну музику The Claquers оприлюднило рецензію музикознавиці Тетяни Новицької на чотири концерти 29-ого Міжнародного фестивалю сучасної музики “Контрасти”

Повний текст читайте тут

“Це була подорож лабіринтами нової музики: світова й українська класика другої половини ХХ століття, прем’єри сучасних авторів, відродження несправедливо забутих композицій. Неофольклоризм і поставангард, серійність і мінімалізм, драматична подієвість і філософське вслухання в шум – крізь це сплетіння стилів, композиторських технік, (і — ширше — світоглядів) проступав багатоликий профіль нинішньої мистецької доби”, зазначається в матеріалі.

Про концерт перший

“…поміж цими мандрами епохами  і світами час від часу виринає консонантна музика «наших днів», подібна до кінематографічної за своєю ефектністю у змалюванні різних образів і станів — чи то картинність, чи то лірика, чи то патетика. Так у творі виник новий часопросторовий континуум, діалог культур, епох, стилів. Діалог століть”.

Про концерт другий

“У програмі другого концерту прозвучали фортепіанні твори Валентина Бібіка. Його музика — тонка і вишукана, часто афористична, мінімалістична за виразовими засобами і лаконічна за способом висловлювання, — подібна до мистецтва графіки у живописі, де окрема лінія вже містить у собі і задум, і втілення художнього твору”.

Про концерт третій

“У програмі концерту поєднались твори принципово різних спрямувань: мова музичного авангарду у «Секвенції» №1 для флейти соло Лючано Беріо та пристрасність і театральна ефектність п’єси для акордеона соло “Fragilissimo” іспанського композитора Горки Хермози; спонтанність, фрагментарність звучності в електроакустичній «Трансгресії 6» Остапа Мануляка або ж «Пасторалі» для скрипки соло Анастасії Лозової та циклічна репетитивність у творах Богдана Сегіна і китайського автора Ман-Чінга Дональда Юя”.

Про концерт четвертий

“Під звучання дуету Duo Sonoro у складі скрипаля Андрія Павлова та піаністки Валерії Шульги фестивальний вечір плавно перейшов у ніч. Та плинність часу, так добре помітна за вікном, у концертній програмі наче нівелювалась. Так, у “Hommage á J.S.B.” Валентина Сильвестрова на сцені відбувався діалог епох і стилів, а між творами, написаними різними авторами у різні десятиліття, виникали абсолютно несподівані, та, як виявилось, цілком виправдані паралелі”…