Вже сама назва запрошує нас до роздумів про щось високе, на яке так часто нам бракує часу у повсякденні, хоча насправді кожен з нас помічає ці дивні знаки наче з іншого виміру, якісь дивні збіги і алегорії у звичних повсякденних речах. І ми кожного разу даємо собі слово неодмінно розповісти і поділитися цими знаками з іншими, а потім все якось не до того. Художники належать до тих щасливчиків, яким сам Бог звелів нотувати ці спостереження у своїх повсякденних справах. Художники — це літописці, але кожен має свій почерк, стиль і манеру, але пишуть вони всі те, що помічає їх сфокусований погляд на звичні усім речі.

Не лише художники, але усі ми переконуємо себе, що у своїх щоденних справах ми так чи інакше співаємо оду отому невидимому і справжньому життю своїми вчинками, рішеннями і вміннями, неначе засвічуємо мозаїчне панно з вогників своїх людських якостей і підсилюємо їх світло через почуття інших. Якщо наші дії викликають у людях вдячність наш небесний QR код наче піксельне кольорове табло висвічує ступінь нашої духовної зрілості в очах Всевишнього. Кожний з нас нагадує ділянку отого спільного клаптикового шиття спільної картини людства і як важливо вчасно усвідомити, що наша основна задача не лише прагнути бути окремими фрагментами цього шиття єдиним і неповторним, але й доповнювати картину життя інших саме тими кольорами, які вимагає загальний узор саме у цю мить і саме у цьому місці.

Дуже символічно, що останніми часами навіть представники різних видів мистецтв почали обʼєднувати свої творчі молитви під одним дахом, доповнюючи пісню один одного влучними і досить несподіваними акцентами, наче спеціально створеними один для одного, хоча кожен насправді творив сам, варився у своїх думках, шукав свої важливі відповіді і напрямки руху у своєму життєвому лабіринті.