Міхаїл Агрест – диригент

Народився в Ленінграді. Почав музичну освіту як скрипаль в ДМШ при Ленінградській консерваторії. B 1989 році з сім’єю переїхав до США, де навчався у Джозефа Гінгольда в Університеті Індіани, отримав ступінь бакалавра. Пізніше повернувся в Санкт-Петербург, де навчався на факультеті оперно-симфонічного диригування Санкт-Петербурзької консерваторії (клас професора Іллі Мусіна і Маріса Янсонса). У 2000-2001 стажувався в Американській академії диригентського мистецтва при Музичному фестивалі в Аспені у Девіда Цінмана і Йорми Панули.

З 2001 року працював в Маріїнському театрі . Диригував операми «Життя за царя», «Снігуронька», «Садко», «Цар Едіп», «Соловей», «Вогняний ангел», «Лючія ді Ламмермур», «Богема», «Триптих», «Клеопатра», «Так чинять усі жінки», балетами «Сильфіда», «Жизель», «Корсар», «Лебедине озеро», «Дон Кіхот», «Жар-птиця»,  «Петрушка», «Весна священна», «Аполлон Мусагет», «Блудний син», «Коштовності», «Вальс», «Чотири темпераменти», «Ромео і Джульєтта», «Манон», «Попелюшка», «Лускунчик». Виступав з Маріїнською трупою на Далекому Сході, в країнах Європи, Японії та США.

У липні 2003 року дебютував в Метрополітен-опері, де диригував виставою Маріїнського театру «Сказання про невидимий град Кітеж і діву Февронію», а також в Королівській опері Ковент-Гарден в спектаклях «Весна священна» та «Весілля».

Співпрацював з Лондонським королівським балетом, де диригував балетами «Ромео і Джульєтта», «Весна священна» та «Казка про солдата». У 2006 році під керівництвом Агреста відбулася прем’єра «Енуфа» Яначека (режисер Девід Олден) в Англійській національній опері. У 2008 диригував «Дон Жуаном» в оперному театрі Австралії і «Пригодами гульвіси» Стравінського в оперному театрі Ов’єдо, в 2009 – новою постановкою «Травіати» Джонатана Міллера в Гліммергласс-опері (США). Диригував виставами Комічної опери в Берліні, Ліонського оперного театру і театру ді Сан Карло в Неаполі. Під його управлінням в дрезденській Земперопер можна було побачити «Травіата» Верді, «Швандя-волинщик» Яромира Вайнбергера і «Москва, Черемушки» Шостаковича.

Виступає з оркестром Романської Швейцарії, Гевандхаус-оркестром, симфонічними оркестрами Бірмінгема, Індіанаполіса, Борнмута, Мальме, Ванкувера, Сіетла, оркестром Бі-бі-сі, філармонічними оркестрами Лондона, Стокгольма, Бремена, Гельсінкі і Радіо Франс, Національним філармонічним оркестром Угорщини, оркестрами Ірландського і Датського радіо, багатьма іншими. У Росії співпрацює з Академічним симфонічним оркестром Санкт-Петербурзької філармонії, Національним філармонічним оркестром Росії, Державним академічним симфонічним оркестром імені Светланова, оркестром «Нова Росія» і Оркестром Державного Ермітажу. Серед його партнерів по сцені – Ганна Нетребко, Ольга Бородіна, Катерина Семенчук, Аманда Рукрофт, Катерина Мальфітано, Сергій Алексашкін, Юрій Марусин, Микола Путілін, Василь Герелло, Микола Демиденко, Микола Цнайдер, Лоран Корсо, Лейла Юзефович, Симон Трпческі, Даніель Мюллер-Шотт, Люка Дебарг, Андрій Гугнін та інші.

Лауреат міжнародних диригентських конкурсів імені Aнтоніо Педротті (Італія, 2001), Дімітріса Мітропулоса (Греція, 2002), Миколи Малька (Данія, 2005).