Вечір пам’яті Адама Солтиса

На початку липня цього року минула 50-та річниця смерті Адама Солтиса (1890-1968) – визначного композитора, диригента, педагога, директора консерваторії Польського Музичного товариства (1929-1939), музично-громадського діяча, митця який все життя пoв’язаний був зі Львовом.
Багатогранна діяльність Адама Солтиса мала величезне значення для розвитку музичної культури нашого міста. Як диригент він впровадив на львівську концертну естраду не виконувані ніколи раніше шедеври світової музики, особливо сучасні ораторійні твори (наприклад Симфонія псалмів І. Стравінського, Цар Давид А. Онеґґера) а також давніші (зокрема Різдвяна ораторія Й. С. Баха, Месія Генделя). Завдяки львівському митцю саме у Львові відбулась світова прем’єра (у повному складі з хором) Третьої симфонії Пісня ночі Кароля Шимановського. Список творів виконаних Адамом Солтисом (лише у період 1924-1939) є дійсно імпонуючий, адже охоплює близько 80-ти позицій.
Композиторський стиль Адама Солтиса формувався під впливом пізнього романтизму, а згодом також фольклоризму. Творчість митця охоплює різні музичні жанри, як вокальні (солоспіви, хори) так й інструментальні (камерні, фортепіанні, оркестрові). Центральне місце серед них займають оркестрові твори, зокрема дві симфонії (1925, 1945), Гуральська сюїта (1939), симфонічна поема Слов’яни (1947), Фантазія на тему Варшав’янки, Концерт (1964) для симфонічного оркестру.
Як організатор музичного життя Адам Солтис був зокрема одним із ініціаторів відновлення діяльності Львівської філармонії та згодом її головним диригентом (1933), а також ініціатором створення львівської секції Товариства сучасної музики. Митець очолював також музичну редакцію Львівского радіо, був головою Спілки музикантів-педагогів та Спілки інструменталістів, був членом журі багатьох престижних конкурсів. Зрештою, це тільки деякі, далеко не всі ділянки музичної активності Адама Солтиса.
Як директор консерваторії ПМТ А. Солтис працював над удосконаленням процесу навчання згідно з планом реорганізації цього закладу, накресленим його батьком та попередником Мєчиславом Солтисом (1863-1929).
Педагогічну діяльність (у консерваторії) музикант розпочав ще у 1918 році, викладаючи фактично відразу усі музично-теоретичні дисципліни.
За вагомі досягнення в розвитку музичної культури Львова Адама Солтиса нагороджено Золотим Хрестом Заслуг (1932).
У післявоєнний період головними сферами діяльності Адама Солтиса стали композиція та педагогіка. У Львівський Державній Консерваторії ім. М. Лисенка належав до найбільш авторитетних професорів а престиж його класу був особливо високий. Клас композиції професора Солтиса закінчили зокрема широко відомі зараз композитори, як: Генадій Ляшенко, Ігор Мацієвський, Анджей Нікодемович, Мирослав Скорик. Педагогічна діяльність митця тривала фактично до останніх днів його життя (композитор помер 6 липня 1968).
За визначні досягнення у сфері музичної культури Адаму Солтису присвоєно було почесне звання Заслуженого діяча мистецтв (1953).

7 вересня 2018 у Палаці Потоцьких відбудеться концерт присвячений пам’яті Адама Солтиса. Серед творів, що будуть виконуватись – камерні вокальні та інструментальні мініатюри, фортепіанні варіації. Деякі прозвучать після багатолітньої перерви (скрипкові твори, окремі солоспіви), а декотрі будуть виконуватись вперше (зокрема солоспіви на німецькій мові).
Солісти концерту – відомі не тільки в Україні, але й закордоном Заслужені артисти України Наталія Дитюк, Оксана Рапіта та Лілія Гратило.