Звучання Львівської філармонії #20 Онлайн-трансляція

П’ятий тиждень трансляцій завершуємо проєктом, який в свій час об’єднав творчий потенціал Львова, Києва та Донецька. І хоч цей проєкт не пов’язаний безпосередньо з Львівською філармонією, однак його учасники – українські композитори нового покоління, музика яких неодноразово звучала у Львові, зокрема на сцені філармонії. Водночас автор візуальної частини цього проєкту розпочав у Львові свій активний творчий шлях художника і перформера, а також реалізував чимало творчих ідей у Мистецькому об’єднанні Дзиґа / Dzyga.

«ЗвукоІзоляція»
Унікальний аудіо-візуальний індустріальний проєкт, який було створено та реалізовано у 2011 році групою українських митців спеціально на замовлення IZOLYATSIA. Platform for Cultural Initiatives.

«Сучасне мистецтво воліє жити в просторах, що знаходяться за межею традиційних пантеонів культури: музеїв, галерей, філармоній та театрів. У даному випадку об’єктом творення обрано територію величезного пінопластового цеху № 2 колишнього заводу «Ізоляція», а головною темою — музичні пошуки сучасних композиторів, включені в структуру єдиного мультимедійного дійства.»
— цим текстом починається опис проєкту на офіційній сторінці Фонду «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив»:
https://izolyatsia.org/ua/project/zvukoizolyatsia

Майже десять років тому в Донецьку автор візуальної частини проєкту Мирослав Вайда (за участі VJ-group RESTART), композитори Богдан Сегін, Олексій Шмурак, Максим Коломієць та Ensemble Nostri Temporis фактично, після століття забуття, відродили український футуризм.

Ключовою ідеєю проєкту стала естетизація простору колишнього заводу шляхом наповнення його звуковим, візуальним, театральним, і загалом – мистецьким контентом, який апелював би до історії заводу, та був би тісно пов’язаний з його безпосередніми функціями, такими, як виробництво, праця робітників і робота машин.

Завдання, що поставили перед собою композитори, це створення масштабного твору, у якому отримали би втілення образи цілісного процесу звучання різних об’єктів заводу, нерухомих (сходи, перила, комунікації) і рухливих (інструменти, деталі виробництва), долучених до простору цеху незвичних для нього акустичних, електронних та інших інструментів, іноді зовсім немузичного призначення.

Таким чином постали три музичні композиції:
I. Богдан Сегін. «Інтродукція. Інтервенція»
II. Олексій Шмурак. «Крихкість»
III. Максим Коломиец. «Холодне полум’я свободи»

Візуальна частина проєкту, ідея і втілення якої належить художнику Мирославу Вайді, має три складові. Об’єкти, відео і світло створюють цілісну інсталяцію, схожу на своєрідне плетиво, лабіринт, збудований у просторі покинутого цеху. Прогулянка лабіринтом призначена для глядачів. Але, потрапивши до нього, вийти звідти буде зовсім нелегко. Блукаючи вузькими і високими коридорами, глядач потрапить до зони психологічного впливу на нього образів, гіпнозу відео, містифікації світла, таємничої гри тіней і звуків.

У 2012 проєкт отримав логічне продовження. В Донецьку, у тому само просторі (територія колишнього заводу «Ізоляція») було створено та реалізовано проєкт «ЗвукоІзоляція 2: Outside»:
https://izolyatsia.org/ua/project/zvukoizolyatsia/a-new-experimental-audio-visual-project-zvukoizolyatsia-2-outside/

Перша та друга «ЗвукоІзоляція» увійшли в історію української музики і в цілому, української культури, як один з найбільш сміливих і яскравих експериментів з конвергенції акустичного, електроакустичного, відео-арту, декоративно-прикладного та інших напрямків сучасного мистецтва.

https://www.youtube.com/watch?v=xQ5m9z17KG8&t=24s
– посилання на перегляд відео проєкту «ЗвукоІзоляція» 2011-го року, який сьогодні буде наповнювати вулицю Чайковського не зовсім притаманними для Львова індустріальними звучаннями.