POST-MODERNE

«Меланхолійна кантата на честь львівського Моцарта» створена композитором Богданом Сегіним та поетом Остапом Сливинським спеціально до відкриття встановленої у Львові скульптурної композиції для відзначення 230-річчя від дня народження Франца Ксавера Вольфґанґа Моцарта.

Твір побудований на перетині двох важливих для Франца Ксавера Моцарта особистих сюжетів, — таких, які визначали його індивідуальність впродовж майже всього зрілого життя.

Перший сюжет — взаємини митця і міста як простору прихильності і відчуження, свободи і боротьби за визнання. Львів — місто аристократії і міщанства, карнавалів та народних гулянь, місто багатьох мов і культур. Саме воно стало найважливішим для Франца Ксавера не лише як простір свободи і самореалізації, але й як простір, у якому жило його кохання.

Роман Франца Ксавера Моцарта і Йозефіни Бароні-Кавалькабо – це другий, але структурно основний сюжет твору. Сюжет розгортається довкола парадоксу: кохання до заміжньої жінки на все життя прив’язало композитора до Львова, позірне самообмеження (відмова від кар’єри у столицях, як вважала мати Франца Ксавера) дарувало йому свободу емоції.

У лібрето до композиції, яке створив Остап Сливинський, використані фрагменти текстів львівського Моцарта з його «Концертної подорожі» — мандрівного щоденника для Йозефіни, а також листування композитора.

У творі прозвучить латинський текст  «Гімну Львова» («In caelo stellis») авторства Бартоломея Зиморовича (XVIII століття). Остап Сливинський створив для твору власні тексти — діалоги.

Музична складова «Меланхолійної кантати» побудована на поєднанні акустичних звучань оркестру, хору та солістів у поєднанні з електронними. Окрім того, композитор Богдан Сегін використовує фрагменти з двох творів Франца Ксавера, а саме «Меланхолійний полонез №2» та пісню «Das liebende Mädchen» для сопрано і фортепіано. У загальну драматургію композиції інтегровано два українські старосвітські канти: «Взирай з приліжанієм, тлінний человіче» (кант Данила Туптала) та «Щирим серцем і любилем» (кант XVIII століття, анонім).

Виконавці:

• • Ірина Стефанко, сопрано (UA)
  • Анна Іванюшенко, клавесин (UA)
  • Олена Мацелюх, орган (UA)
  • Мирослав Драган, фортепіано (UA)
  • Дмитро Губ’як, бандура (UA)
  • Маріанна Винар, мелодекламація (UA)
  • Остап Сливинський, читець (UA)
• Група духових та ударних інструментів Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії 
• Львівський вокальний ансамбль «A cappella Leopolis» (керівник — Людмила Капустіна)
• Вінсент Козловський, диригент (PL)

Програма:

Богдан Сегін (*1976, UA) & Остап Сливинський (*1978, UA). Музично-літературна композиція «Меланхолійна кантата на честь львівського Моцарта» для читця, хору, оркестру, солістів та електроніки (2021)

У партнерстві з Фестивалем LvivMozArt

PAST-MODERNE

Час великих цивілізаційних змін мусить розпочати новий відлік. «Кров’ю, попелом і світовими війнами» (Ю. Андрухович) в другій половині ХХ століття завойований інший діапазон мистецтва — і людської совісті в його проявах. Решта врятованого від смерті не вберігається від страху її передчуття й напружено шукає виходу в майбутнє. Жах повертає до первісних берегів. 

Проте хронологічно близькі між собою три обрані твори програми уособлюють притулок релігійності серед бурхливих порухів тогочасності. У митця Анджея Нікодемовича (який народився у Львові й там провів велику частину життя) 1980-ті роки стали часом роботи диригентом у Католицькій семінарії, і можливості безперешкодного вислову творчості. Адже 1973 року через затримання комсомольцями дітей Нікодемовича на Великдень біля костелу, композитора позбавили права викладати та виключили зі Спілки композиторів, що призвело до таврування його творчості та виїзду до Польщі.  

Вперше твір відомого авангардиста Генрика Гурецького було виконано на служінні Папою Римським Іваном-Павлом II Високої меси та присвячено Голові Церкви. П’єса звернена до покровительки Польщі Діви Марії й визнана одним з найкращих творів Гурецького того періоду. 

Латвієць Петеріс Васкс у 1996 році перетворює фразу «Даруй нам мир» із розділу меси «Agnus Dei» у твір для хору з органом. З самого дитинства захоплений церковною атмосферою, син священника, у музиці він відкриває нечувані пласти краси та непідробної щирості — можливо, власне, тієї втечі від модерну в нове життя і культуру нового циклу.

Виконавці:

• Олена Мацелюх, орган (UA)
• Камерний хор «Gloria» (UA)
• Володимир Сивохіп, диригент (UA)

Програма:

• Анджей Нікодемович (1925–2017, PL). «O jak bolejesz Matko», кантата для мішаного хору a cappella. Вибрані частини (1985)
• Генрик Миколай Гурецький (1933–2010, PL). «Totus Tuus» для мішаного хору a cappella (1987)
• Петеріс Васкс (*1946, LV). «Dona Nobis Pacem» для мішаного хору та органу (1996)

За підтримки ZAiKS та Фонду Pro Musica Viva