Сумної дримби звуки

Твори, які прозвучать цього вечора, розділяє не одне десятиліття: Соната Клода Дебюссі створена ще у 1915 році, п’єса Євгена Станковича – у 1992-му, а Соната Дениса Литвиненка – у 2015-му. Та спільною для них усіх є духовна драма, сповнена розбіжностей: переживання, страх, сум, боротьба та водночас – віра у Світло!

Коли ж нарешті прийде кінець цієї ненависті? – писав Клод Дебюссі у 1916 році, під час Першої світової війни. Саме на початку цього року відбулась прем’єра його Сонати для віолончелі і фортепіано. Спочатку вона мала називатися «П’єро, який посварився з місяцем», а у своєму творі французький композитор прагнув до стилізації форм французьких сонат XVII—XVIII століть та програмності старовинної італійської Комедії масок.

У Сонаті жорстоким і грубим діям війни композитор демонстративно протиставляв ніжне, візерунчасте, тендітне мистецтво, ніби бажаючи підкреслити, що ніякі гармати не здатні знищити порцеляну.

П’єса «Сумної дримби звуки» Євгена Станковича побудована на українській архаїці, яку композитор вдало поєднав з сучасними композиторськими прийомами. Музика композиції навіює образи задумливої речитації кобзарів, лірики українського думного епосу та магічних звуків української дримби.

Про останній твір програми розповів Денис Литвиненко, її автор і виконавець:

“Перша частина Сонати – це молитва під дулом. Вона розпочинається з мирного прекрасного краю, який століттями топлять у крові.  На початку звучить українська тема, яку охоплює хаос, війна, сирени. Також у першій частині твору є уривки радянського гімну. Їх ми почуємо у партії фортепіано, а в цей час у віолончелі звучатиме молитва «Отче наш»…

Друга – Токата – боротьба тем машини для знищення народів і одвічного українського гумору і позитиву. Що навіть у такі складні часи ми знаходимо позитив та моменти для радості. Тут я використав народну пісню «Ой піду я по грибочки». Також, як і у першій частині, у Токаті є уривки радянського гімну. Та попри все, світло (друга тема) переважає темряву!

Третя частина, Ноктюрн, розповідає про нашу прекрасну українську землю, про наших чудових людей. Вона співуча, надзвичайно мелодійна та світла. Та раптово її перериває марш – так починається фінал сонати.

Це марш російських солдатів, хоч і побудована вона на темі народної пісні «Гей, наливайте повнії чари». Але мелодія цієї пісні перероблена настільки, що в ній чується радянський марш. Ця деталь є втіленням всім відомого факту, що росіяни постійно в нас все крадуть: пісні, композиторів, художників тощо. Далі знову починається протистояння, наслідком якого є пустка, руїни… Завершується Соната віолончельною каденцією, у якій звучить мелодія колискової «Ой ходить сон коло вікон». Після колискової звучить кода, яку чудово пояснюють рядки вірша Ліни Костенко (як і Сонату в цілому):

І щось в мені таке велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна”.

Виконавці:

• Денис Литвиненко, віолончель
• Наталія Мартинова, фортепіано

Ведуча – Поліна Кордовська

Програма:

• Євген Станкович (1942).  “Сумної дримби звуки” для віолончелі і фортепіано (1992)
• Клод Дебюссі (1862-1918). Соната для віолончелі і фортепіано ре мінор (1915)
  • Prologue: Lent, sostenuto e molto risoluto
  • Sérénade: Modérément animé
  • Final: Animé, léger et nerveux
• Денис Литвиненко. Соната для віолончелі і фортепіано фа-дієз мінор  “Пам’яті жертв геноцидів Українського народу” (2015)
  • Інтродукція
  • Токата
  • Ноктюрн
  • Бурлеска

***

Шановні слухачі! Під час відвідування подій у Львівській національній філармонії зверніть увагу на заходи безпеки.

У випадку повітряної тривоги концерт буде перервано, а усім гостям запропоновано пройти в укриття. У зв’язку з цим кількість місць обмежена.

Також просимо мати із собою документ, що посвідчує особу. Нагадуємо про дотримання протиепідемічних заходів, спрямованих запобіганню поширення COVID-19.

Будемо раді бачити усіх у Львівській національній філармонії!

***

“Україна–2022. Музи не мовчать” — це серія концертів в онлайн-форматі від Львівської національної філармонії, що створена для підтримки українських музикантів під час російської воєнної агресії. Концерти є платформою для єднання українського музичного середовища, оскільки багато виконавців та виконавиць концертних програм в рамках серії стали вимушеними переселенцями і знайшли прихисток у Львові.

Ми надаємо безплатну можливість для всього світу переглядати концерти на офіційному YouTube-каналі Львівської філармонії. Водночас пропонуємо нашим слухачам з-за кордону надавати благодійну фінансову допомогу українським музикантам, які залишилися в Україні.

Банківські реквізити для благодійної допомоги в українських гривнях.

Назва банку:

Акціонерне Товариство «Укрексімбанк»

Львівська філія

Адреса банку:

Україна, 79000, м. Львів, пл. А.Міцкевича, 4

Розрахунковий рахунок:

UA 07 3223130000026009000040819

Ім’я власника рахунку:

Комунальний заклад Львівської обласної  ради «Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика»

МФО 322313

ЗКПО 02225594

Адреса власника рахунку:

Україна, 79000, м. Львів, вул. Чайковського, 7

Призначення платежу:

Благодійна допомога музикантам в Україні