Новий формат музичних зустрічей для поціновувачів класичної музики презентували у Києві під час марафону «Нова музика Львова» .

У Домі освіти і культури «Майстер-клас» відбувся «Ланч з новою музикою». За філіжанкою кави у неформальній обстановці зібралися різні покоління музикантів, які обговорили ключові питання та стани розвитку музики композиторів нової генерації, шляхи та методи популяризації творчості на широкий загал.

З власного досвіду представники різних поколінь розповідали життєві історії, які торкалися теми маркетингу та πρ-стратегій популяризації класичної музики. Не оминули й теми авторського права, а саме виконання авторських творів іншими композиторами. Музична спадщина композиторів, зокрема їхні партитури, мали б зберігатися у вільному доступі в мережі інтернет та музичних установах (академіях, мистецьких школах, консерваторіях тощо) – так висловлювались учасники дискусії. Для того, аби виконати твір іншого композитора, музикант повинен купити право або попросити дозволу на безкоштовне виконання твору, що є вкрай не припустиме у сучасному мистецтві.

«Стратегія розвитку класичної музики має мати рекламну політику» – запевнив Богдан Сегін, представник нової генерації композиторів.

Проблема виконання твору на сьогодні гостро назріла. Твори, які є переписом, не є легітимними, адже потрібно отримати ліцензійні твори, внесені до реєстру творів з авторським правом. Дискусія розгорнулась та думки розбіглися. Наприкінці учасники дійшли спільної згоди, що надаватимуть якомога більше публічного розголосу цій тематиці.

Ланч у неформальній атмосфері переріс у справжнісінький творчий концерт-портрет львівських композиторів. Концертна програма тривала впродовж трьох годин та вражала різноманіттям жанру: львівська фортепіанна школа, українська монодія і безліч цікавих сюрпризів почула вибаглива київська публіка. Серед відвідувачів заходу ми зустріли відомого композитора, диригента та вихідця зі Львова – Івана Піднебесного, який ось уже декілька років мешкає у Києві та творить авторську музику для одного із найбільших медіа-холдингів України.

Іване, гостро постає запитання популяризації класичної музики на широкий загал. Як Ви вважаєте, якими шляхами та методами можна це зробити?

На мій погляд, є безліч варіантів, як популяризувати себе композитору. З одного боку – підписувати контракт з видавництвом чи з промовтерською агенцією, яка рекламує за певний відсоток виконання творів митця. Другий варіант – самостійно займатися власною промоцією. Також додам, що в Україні брак агенцій, яка виключно б займалася класичною музикою, шукали концертні майданчики, студії звукозапису.

Ви маєте неоціненний досвід роботи за кордоном, яке ставлення там до класичної музики? Який рівень обізнаності мешканців із творчістю сучасних композиторів?

Зазвичай, по-різному. Що стосується академічного композитора, це одна специфіка роботи, люди чи музичні менеджери бачать потенціал композитора та запрошують на концертиний майданчик: це одна сторона медалі. Що стосується іншої, музика до кіно чи телевізійна – це індустрія, де є чітке завдання та високо оцінюється робота у команді. Крайній варіант, як сказав мій товариш, такий композитор є «програмістом» для хороших ідей продюсера.

Які враження та емоції від марафону «Нова музика Львова» ? Чи є цей проект свого роду промоцією для молодих композиторів і не тільки?

Цей проект надзвичайно промоційний та перспективний. Також, це хорошо реклама для Львова, адже там відбувається багато подій, які дистанційно переглянути неможливо. Проект є вдалим та обов’язково повинен мандрувати далі.

Своєрідною родзинкою напівмарафону стала можливість відвідувачів поспілкуватися з композиторами тет-а-тет опісля завершення заходу. Напрочуд теплим сприйняттям публікою була творчість композиторів, імена яких до сьогодні були мало відомі у столиці. Їх гідно представили солісти Львівської обласної філармонії. Вони виконали твори С. Людкевича, Н. Нижанківського, М. Колеси, В. Флиса та інших. Не оминув подію і знаний композитор Юрій Ланюк, який подарував відвідувачам концерту твір «Соната Чекання», написаний для віолончелі, фортепіано і чотирьох мелодичних голосів. Крайнім виступом була українська монодія чоловічого ансамблю «Kalophonia» під керівництвом Тараса Грудового.

Варто почути думки людей: «Які враження Вони отримали від марафону «Нова музика Львова» – читайте далі.

«Щоб прививати любов до класичної музики, потрібно більше організовувати концертів для широкої публіки. Я задоволена, що побувала на цій події – це незабутній концерт-портрет львівських композиторів. Музика, направду, є особливою, ні з чим незрівнянною» – поділилася враженнями слухачка із Києва, Марина Супрунюк.

«Неймовірну атмосферу та шалену енергетику я отримав, відвідавши напівмарафон «Нова музика Львова», «живий» концерт викликав хвилю позитивних емоцій, радість та захоплення» – запевнив пан Степан, поціновувач творчості львівських композиторів.

Таким був перший день захопливого та по-справжньому навповненого творчістю класичної музики марафону «Нова музика Львова» у Києві. До слова, відвідали подію не лише кияни, а й гості з інших регіонів. І справді, класична музика завжди залишатиметься актуальною для будь-якого покоління.

Ростислав Пелех, журналіст