Традиційно у найпоетичнішу пору року — на перетині весни і літа, один із найстаріших та наймасштабніших українських фестивалів — 43-й Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози» запрошує львів’ян і гостей міста насолодитись музичними композиціями та почути гру музикантів-віртуозів з усього світу! Незмінним його організатором є Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика.
У 2024 році фестиваль буде тривати 17 днів: впродовж 16 травня — 2 червня.
17 подій «Віртуозів» символічно об’єднають минуле і теперішнє й вкотре нагадають світу про непохитну віру українців у наш мистецький ренесанс, а також у силу музичних творів, що здатні зцілювати серця.
ПРИДБАТИ КВИТКИ НА ФЕСТИВАЛЬ МОЖНА ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ
Щоб дізнатись більше про кожну програму, клікайте на назву події
АБОНЕМЕНТИ НА ВЕСЬ ФЕСТИВАЛЬ
Як це — жити в історичний час і залишатись митцями своєї країни? Це питання історія ставить не лише нашому поколінню. Століття тому творці прекрасного також розуміли значення вибору.
Прага, Париж, подорожі Америкою та сховані в серці краєвиди чеських містечок, бажання творити нову музику, дарувати через неї життя відомим змалку народним пісням і цим долати заборони на творчість своєї країни. Такою є лінія зіткнення творчих шляхів композиторів Леоша Яначека, Антоніна Дворжака, Богуславі Мартіну та Марека Копелена. Її на передфестивальній події представлять музиканти-віртуози світового рівня українського походження Оксана Гретчин, скрипка, Теодор Кухар, альт, Наталія Гуцул, фортепіано та один з кращих віолончелістів нашого часу — Іржі Барта.
«Музика — це справа людського творіння, вона є частиною людського буття», — цими словами видатного українського композитора, нашого сучасника Євгена Станковича розпочинається один з найбільших європейських фестивалів класичної музики. Грандіозне відкриття стане справою одного з провідних оркестрів філармонії — Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під батутою Теодора Кухара. І розпочнеться концерт унікальною за своєю історією сюїтою з фолк-опери видатного сучасника Євгена Станковича «Цвіт папороті».
Приєднається до оркестру і відомий чеський віолончеліст Іржі Барта. Його соло прозвучить у Концерт для віолончелі з оркестром сі мінор Едварда Елгара. А завершуватиме відкриття квінтесенція музичного хисту одного з найбільш знаних чеських композиторів Богуславі Мартіну — Симфонія №4.
Самобутня і масштабна Четверта симфонія Малера, знакова і містична композиція «Святий Боже» Олександра Родіна та премʼєра симфонії Євгена Оркіна, написаної на замовлення оркестру INSO-Lviv — у хвилюючому передчутті ми чекаємо на зустріч з вами у залі Львівської національної філармонії на концерті, який так само називається «Передчуття».
Кожен звук та акорд цього вечора стане спробою розкрити та передати неповторні моменти перед настанням великого та бажаного. Потужне симфонічне звучання перенесе слухачів у світ яскравих образів, де час сповільнюється, а музика стає мовою очікування, надії та мрії.
Дивовижно, однак навіть давно відомі твори слухачі різних генерацій здатні чути по-різному. Не вперше у філармонії звучатиме музика грецького композитора Міхала Травлоса, однак на цей раз премʼєра є несподіваною! Міхал Травлос зібрав у «Концертанті» власні алюзії до перебування в Польщі.
З переосмисленням здобутків попередніх століть повʼязана і творчість чеського композитора минулого століття Ервіна Шульгофа. А для нашого сучасника, лондонського композитора Макса Ріхтера «Пори року» стали одним із перших музичних вражень, яке з роками почало згасати, тож у 2012 році композитор зважився на сміливий та амбітний крок — вступити в діалог з самим Вівальді, записати власне переосмислення. Запрошуємо здобути нові враження від викристалізованої роками класики у виконанні тандему «Віртуозів Львова» під батутою Володимира Сивохіпа та солістів концерту.
Фестиваль «Віртуози» впродовж понад сорокарічної історії лишається викликом для музикантів-студентів Львівського камерного оркестру «Академії», до нього обирають найбільш вражаючі програми, щоб ще раз нагадати: вічно молодий колектив — це також і вічно високий рівень. Найкращі оркестранти отримують незабутній шанс — виконати соло. Така традиція має тяглість від перших років фестивалю і продовжує підбурювати юних музикантів до нових звершень.
Під пильним оком керівника та концертмейстера «Академії», Артура Микитки та художнього керівника та диригента Ігоря Пилатюка сформувалось вже не одне покоління знаних музикантів, тож радимо придивитись до юних солістів, можливо наступного разу ви почуєте про них вже як про віртуозів світового рівня!
Дивовижно, як одному митцю вдалось пробудити серця мільйонів нащадків — саме «Кобзар» Шевченка став однією з книг, якою таємно зачитувались Михайло Старицький та Микола Лисенко в юності. І саме набуте змолоду відчуття волі надихало композитора довгі роки творити питомо українську музику та закарбувати в нотах легендарний шевченківський шедевр.
Півстоліття Лисенко працював над «Музикою до Кобзаря», обираючи ідентичний до Шевченкового шлях — поєднання народного мистецтва з академізмом, результатом якого стали 82 твори, обʼєднані в сім серій. Такий обʼєм музики помістити в одну програму було б не до снаги навіть найзатятішим шанувальникам Шевченка та Лисенка, тож солісти — баритон Станіслав Бадрак, віолончеліст Ярослав Мигаль та піаніст Мирослав Драган обмежились вибраними композиціями. Доповнять вечір композиції на тексти Шевченка Сидора Воробкевича, Дениса Січинського, Станіслава Людкевича, Якова Степового, Валентина Сильвестрова та Богдани Фроляк.
Міцні міжнародні зв’язки завжди були частиною української музичної історії та фестивалю «Віртуози» зокрема. Тому 24 травня у Львівській філармонії прозвучать твори українського, польського та франко-швейцарського авторів під орудою Вінсента Козловського, відомого польського диригента. Соло — Андрій Павлов, виступатиме — Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії.
На початку 1920-х найвидатніший український симфоніст століття, Борис Лятошинський зазнав творчого формування як яскравий модерніст. У той час юний Кароль Шимановський із Тимошівки (сьогодні — селище поблизу Кропивницького) помандрував до Варшави на навчання. А П’єр Віссмер, майбутній митець постромантичного напряму, проходив перші кроки у музиці. Упродовж кількох наступних десятиліть вони напишуть масштабні твори найвишуканішого ґатунку, симфонічної могутності, сповнені відданості глибинам, що нуртують в фольклорі їхніх народів.
Пульсари, візіонери і творці мистецького континууму довкола нас, — так можна охарактеризувати композиторів, чиї твори увійшли у програму струнного квартету «Фенікс». Їхні долі не переплітались між собою напряму, але, викарбувані на скрижалях історії, вони так чи інакше пов’язались у світовій свідомості.
Звучатимуть: Перший квартет Кароля Шимановського — поляка, чиє родинне коріння пролягло аж до Тимошівки нині Черкаської області; Струнний квартет № 4 єврея, який очолив оркестр в’язнів в Аушвіці — Саймона Лакса; написане у розпал Другої світової проєвропейське переосмислення українських фольк-тем у Четвертому струнному квартеті Бориса Лятошинського та автентичні звукові глибини «Інвенцій» українця-русина Олександра Козаренка.
Ділитись відкриттями старовини 25 травня буде новостворений ансамбль давньої музики «Terra Barocca». На сцені він дебютує під орудою художньої керівниці — Анни Іванюшенко.
Цього разу на сцені лунатиме — Антоніо Вівальді! Винахідливий майстер звуку та чарівливий новатор свого часу, він створив неповторні композиції, що виходять за рамки канонів та проявляють найоригінальніші риси кожного із задіяних інструментів.
Інструментальні дуети й тріо, вокальні арії з опер Вівальді та камерний концерт — більшість з цих творів написана митцем у зеніті кар’єри, у 1720-х. Інтерпретатори бароко під час цього концерту пропонують слухачам стати свідками того, як на сцені філармонії формується нова течія львівської школи історично інформованого виконавства.
Вечірня тепла атмосфера, зіткана з оркестрових творів, що так чи інакше належні до пізньоромантичної традиції, присвячується почуттю ностальгії. Ним просякнута пісенність «Серенади» Мєчислава Карловіча, та Скрипковий концерт ре мінор Фелікса Мендельсона, творіння тоді юного генія, що звучатиме за участі відомої солістки Мирослави Которови під орудою Вікторії Жадько.
А продовжить вечір «Меса для України» авторства Алли Сіренко, сучасної української мисткині, що увійшла в історію як перша українська композиторка, прем’єра опери-фантазії якої відбулася в лондонському Королівському оперному театрі та «Батярські пісні» Юрія Шевченка. Вам не доведеться позичати меломанського замилування для них, адже така унікальна програма буває «тілько ві Львові», і тільки за участі найвіртуозніших музикантів.
Зібрались якось українець і два австрійці… Щоб презентувати неординарну ідею на фестивалі «Віртуозів». Тож — очевидно — на цьому ніхто не залишиться байдужим. Симфонічний вечір проведе слухачів від жанру рапсодії (де індивідуальне понад усе) через інструментальний концерт (де музиканти — в пошуку балансу між солістом та оркестром) до симфонії (де колективне начало переважає). Лунатимуть твори Георгія Майбороди, Вольфґанґа Амадея Моцарта та Франца Шуберта — невипадково зібрані в одній програмі.
За мольбертом цієї розкішної панорами — Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії під орудою Айдара Торибаєва, солює піаністка Оксана Рапіта.
Впродовж понад сорокарічної історії фестивалю «Віртуози» зросла не одна генерація професійних музикантів. Для багатьох перші виступи як солістів на фестивалі стали початком яскравої кар’єри. Адже далеко не кожному випадає нагода ще в студентські роки вийти на сцену філармонії в дні одного з найстарших та наймасштабніших музичних фестивалів країни.
Проте організатори знають, що справжня віртуозність не приходить з роками, чи кількістю зіграних концертів, її визначають талант, наполегливість та амбітність. Тож впродовж років існування фестивалю склалась добра традиція давати можливість виявити себе молодим віртуозам. Цьогоріч — це віртуози віолончелі Анастасія Зохнюк, Марія Ходаківська та Ольга Кульчицька, яких научає професор, митець та наставник плеяди сучасних віолончелістів Юрій Ланюк.
Присвячений Україні твір молодого данського композитора Мортена Єссена «Київ», солісткою якого стала українська скрипалька Наталія Гордеєва здобув неабиякий успіх в понад двадцятьох містах Данії. Музичний лейбл «OUR Recordings», асоційований з Naxos, здійснив студійний запис дуетної версії (реліз запланований на весну 2024 року). Композитор щиро впевнений, що проєкт не відбудеться сповна, доки «Київ» не буде виконано в Україні. Тож цього разу музиканти здійснять заплановану акцію присвяти Україні під час фестивалю «Віртуозів».
Окрім цього, звучатимуть твори, написані під враженнями від багаторічної роботи композитора церковним органістом. Назву ж програмі «позичила» символічна композиція Тараса Зданюка «7.12. Перша повітряна тривога». Молодий автор присвятив її всім українцям, які загинули в перші години повномасштабного вторгнення. Солістка, скрипалька Наталія Гордєєва регулярно виконує цю музику під час гастролей Європою, адже впевнена, що чути звуки повітряної тривоги і розуміти їхнє значення мають не тільки українці.
Певно не існує маршруту, який би за годину подолав півсвіту і від земель племені Рамапо провів до височин Карпат, запросить на вечірній променад Нью-Йорком, а потім оминувши ряд Європейських столиць опиниться в Нью-Джерсі, щоб звідти донести мелодії української Сумщини. На це може бути здатним лише мистецтво.
Подорож, на яку задні хіба промені сонячного світла представлять гості фестивалю — Національний одеський філармонійний оркестр, що в останній день весни завітає на фестиваль. Звучатимуть твори Семюела Барбера, Томаса де Гартманна, Чарльза Айвза, Едуарда Резача та Мирослава Скорика.
Як далеко від дому не пролягали б шляхи людських доль, рідні краєвиди продовжують жити в спогадах, мріях, снах. Так навіть найтужливіший спогад про рідний дім може стати прихистком у тяжкі хвилини. Саме про це нова спільна програма французької співачки Серін де Лабо, струнного квартету «Serenade Ensemble» та контрабасиста Яреми Кіцили.
Вперше у Львові Серін побувала влітку 2022, давши на підтримку Україні ряд концертів в містах Європи, вона приїхала з найжиттєстверднішими творами, щоб дарувати хвилини замилування та відпочинку. Голос Серін на цей раз огорнуть мʼякі тембри струнних.
«Музика від серця» присвячена усім, хто бодай коли-небудь відчував тугу за колись щасливими місцями. Твори, що увійшли до програми — це калейдоскоп країн, століть, стилів: від меланхолійної пісні на поезії династії Горє до барокового шквалу емоцій Арії Клеопатри втіленої Георгом Фрідріхом Генделем.
Насичений та непередбачуваний, іноді тернистий і драматичний, зі злетами та падіннями, з ризиком зневіритися, бажанням опустити руки, але часто з моментами неабиякого піднесення та натхнення. Саме таким на думку симфонічного оркестру INSO-Lviv є шлях до мрії.
Не менш насиченою є і програма оркестру, разом з яким виступатимуть вже відомі львівській публіці музиканти — контрабасист Кшиштоф Фірлюс та диригент Пол Манн. Почуйте премʼєру проникливої «Павани» Дерека Скота, присвяченої жертвам війни в Україні, віртуозний Концертний дивертисмент для контрабаса з оркестром відомого кінокомпозитора Ніно Рота, а також грандіозну патріотичну Симфонію № 2 Яна Сібеліуса. Це музика, від якої за спиною виростають крила, а до серця повертається віра у добро.
Щоб відзначити неодмінну присутність любові нині, на завершення фестивалю світ почує прем’єру Третьої симфонії відомої композиторки Богдани Фроляк.
Симфонія №3 «Любов» написана на замовлення директора Львівської національної філармонії, диригента Володимира Сивохіпа. Саме він озвучив авторці асоціацію до фортепіанного циклу Василя Барвінського «Любов» як певну ідею для твору: «І, хоч у Барвінського цикл пов’язаний безпосередньо з почуттями до жінки, я у Симфонії трактую поняття любові ширше — як любов до ближнього, любов до Землі, на якій живеш, до Світу, до Творця, і, зрештою, до коханої людини. Це музика, яка містить в собі і трагізм, і світло, і драматизм, і надію — словом, усе, що переживаємо в цей тяжкий час.
Таким був і щирий лірик за станом душі, Віктор Косенко. Феноменальний піаніст, він створив шедевр, призначений для великих сцен та глибокої шани. Солісткою виступу стане українська піаністка Віоліна Петриченко.
Сходинка до оркестру
Мета – виховання майбутньої аудиторії і молодих фахівців: директор-...
Пʼять спогадів про «Віртуозів Львова» на Збручі
30 років тому, у вересні-1994, свої перші репетиції розпочав Академ...
Концерт “Крізь темряву” презентовано на каналі філармонії
У найважливіший для усіх християн тиждень Академічний симфонічний оркестр Л...