Вже за декілька днів у Львові відбудеться майстер-клас Теодора Кухара для симфонічних диригентів, організований Студентським товариством «Octopus» та Львівською національною філармонією. Тому спеціально для авторитетного українського медіа The Claquers Теодор Кухар, головний диригент Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії розповів у інтерв’ю про особливості професії диригента, свій творчий шлях та цілі щодо майстер-класу.

Також 15 серпня відвідайте Симфонічний Гала-концерт за участі Академічного симфонічного оркестру та обраних молодих диригентів, що стане наслідком цієї події.

У розмові Теодор Кухар ділиться укладом свого музичного виховання:

“Кожну суботу ввечері ми ходили на концерти Клівлендського оркестру, який вважається одним з найкращих у світі. Одну суботу за диригентським пультом стояв Леонард Бернстайн, наступний тиждень — Лорін Маазель, потім — Клаудіо Аббадо. Ми росли, слухаючи Давида Ойстраха, Айзека Стерна, Іцхака Перлмана, Йо-Йо Ма та інших”.

Оповідає про перші записи симфоній Лятошинського за часів незалежної України:

“Перші мої записи з цим оркестром — це симфонії Лятошинського. Зараз всі про них говорять, але на той час (1994 рік — Д.Ш.) більшість музикантів в Україні хоч і знали, що ось у Бориса Лятошинського є п’ять симфоній, але де їх почути, дізнатись, як вони звучать, на що подібні?  Це складний репертуар для оркестру. Та й для молодого диригента це був виклик — за дуже короткий час ми записали п’ять симфоній Лятошинського”.

Теодор Кухар оцінює рівень українських симфонічних диригентів, що подались на майстер-клас:

“По-перше, я дуже радий, що серед претендентів було багато талановитих жінок. Можливо, це залишки менталітету попередньої генерації, але деякі люди в Україні, на жаль, не бачать у жінках професіоналок. Навіть у Віденській, Берлінській філармоніях, де 20 років тому грали лише чоловіки, все змінилося. Зараз це період жінок.

Я звертаю увагу лише на рівень професіоналізму, незалежно від статі. І сподіваюся, що те, що серед активних учасників, яких я відібрав, є жінки, покладе початок змінам у ставленні українських оркестрів до того факту, що жінка може диригувати оркестром і мати великий авторитет”.

Ділиться настановами напередодні майстер-класу:

“Уміння диригента працювати з інструменталістами починається з розуміння технічних труднощів, які виникають у творі. Найкраще вчитись працювати з ними на класичному репертуарі. Я вважаю абсолютним нонсенсом ставити в програму майстер-класу лише музику, наприклад, Лятошинського, Станковича, Скорика і просити молодих диригентів, які, можливо, вперше виходять перед оркестр, працювати з ними. Адже тут питання про те, щоб дати молодим диригентам фундамент, який за кілька років стане їм найбільшою допомогою для розуміння того ж українського репертуару. Вміння працювати з оркестром починається із віденської класики, адже там технічні проблеми найясніші”.

Більше у матеріалі