25 вересня відбулась презентація нової програми від піаністки Віоліни Петриченко та струнного квартету «Фенікс» у складі: Микола Гав’юк (скрипка), Петро Тітяєв (скрипка), Анна Бура (альт), Денис Литвиненко (віолончель) у Дрогобицькому музичному фаховому коледжі імені Василя Барвінського. У виконанні артистів філармонії прозвучали Фортепіанний квінтет соль мінор Василя Барвінського та «Український квінтет» Бориса Лятошинського. Цю ж програму музиканти виконають 2 жовтня на фестивалі «Контрасти».

Про цей виступ висловилась Оксана Руданська, викладачка коледжу:

“Звукові барви, що наповнювали залу, змушували зануритись в історію, відчути вишуканість тонкої барви національного музичного мережива. Фактично, виконавцям вдалось створити картину мистецької України через призму епох, страждань, прагнень та здобутків. Квінтет «Фенікс» тримав увагу слухачів протягом цілого концерту, у залу перехоплювало подих від витончених мелодій, вишуканих фігурацій, неперевершеної ансамблевої гри. Програма та виконання настільки вразили слухачів, що між закінченням та реакцією публіки зависла хвилина мовчання, котра змінилась бурхливими та довготривалими оплесками. Браво виконавцям і творчої наснаги!”

Про твори майбутнього концерту розповідає піаністка Віоліна Петриченко:

«Програма концерту 2 жовтня — це унікальна подія, що об’єднує два найважливіші квінтети в історії української музики. Василь Барвінський і Борис Лятошинський — дві непересічні постаті, кожен з яких зробив колосальний внесок у розвиток української культури, навіть у найважчі часи. Ці композитори, попри всі відмінності, поєднані спільною місією — зберегти і підняти українську музику на новий рівень.

Перший квінтет Барвінського, написаний у 1912 році, став початком цього жанру в українській музиці. Через тридцять років Лятошинський створює свій квінтет у 1942-му, вибираючи ту ж тональність і дивовижно подібну тему. Можливо, він ніколи не чув твору Барвінського, але відчувається певний спадкоємний зв’язок, ніби мелодія Барвінського, пройшовши крізь час, трансформується в складнішій і трагічнішій формі у Лятошинського.

Життєві шляхи обох композиторів були наповнені трагедіями, що відобразилися і в їхній музиці. 1948 рік став фатальним для обох. Барвінського звинуватили в шпигунстві, знищивши всі його твори, включно з квінтетом, а Лятошинського таврували як «формаліста», його музика була заборонена. Лятошинський згадував про це важкий час словами: «Як композитор я мертвий, і коли воскресну — не знаю». Його змущували мовчати, погоджуватися з критикою, але він не прогинався перед владою, не писав од до режиму.

Барвінський після заслання повернувся до Львова і намагався відновити по пам’яті свій квінтет. Символічно, що цей твір завершується молитвою — тихим зверненням до Бога за Україну, яка і тоді, і сьогодні проходить через трагічні випробування. Тільки після смерті в 1964 році його реабілітували і його музика знов зазвучала. Лятошинський, який усе своє життя боровся з радянською системою, також здобув визнання лише після смерті в 1968-му.

Цей концерт буде надзвичайно емоційним. Виконуючи ці твори, ми, музиканти, ніби занурюємося в трагічні долі їхніх авторів, відчуваємо біль і надію, яку вони вкладали у свою музику. Барвінський завершує свій квінтет молитвою, тоді як у Лятошинського звучить переможний, тріумфальний фінал. Проходячи через всі зміни цієї початкової сумної мелодії в соль мінорі, ми врешті відчуємо світло, силу і надію, яка так потрібна сьогодні кожному з нас.

Це буде концерт не тільки музики, але й пам’яті. Пам’яті про тих, хто своєю творчістю зміг підняти українську культуру на висоту, незважаючи на терор, переслідування і знищення

В листопаді ця програма прозвучить і в Німеччині на фестивалі «Звуки України».

Більше про Контрасти 30. Український квінтет

Фото