Контрасти 30. Український квінтет

Виконавці:

• Струнний квартет «Фенікс»:
  • Микола Гав’юк, скрипка
  • Петро Тітяєв, скрипка
  • Анна Бура, альт
  • Денис Литвиненко, віолончель
• Віоліна Петриченко, фортепіано

Модераторка – Поліна Кордовська

Програма:

• Василь Барвінський (1888–1963, UA). Фортепіанний квінтет соль мінор (1953–1963)
• Борис Лятошинський (1895–1968, UA). «Український квінтет» тв. 42 (1942/1945)

Два чи не наймасштабніші українські квінтети. Погляди на канонічний камерний жанр. Кожен зі своєю історією: твір Барвінського написаний у ГУЛАГу, Лятошинського — в евакуації. Кожен з них не мав з’явитись на світ, але забезпечив українській музиці розвиток на наступні щонайменш 80 років. Програма об’єднує представників із заходу та центру країни, які, опинившись на чужині, жили та творили для батьківщини.

Василь Барвінський є ключовою фігурою української музики початку ХХ століття, а його творчість, що інколи відображає вплив імпресіонізму, містить елементи мінімалізму, при цьому проростає глибоко в український мелодизм.

Фортепіанний квінтет соль мінор — це твір, чия історія відзначається трагізмом і несправедливістю сталінських репресій. Барвінського було заарештовано у 1948 році і засуджено до десяти років ув’язнення, в ході якого більшість його рукописів була знищена за наказом режиму. Після звільнення він присвятив себе складній реконструкції втрачених творів. Квінтет соль мінор, спершу написаний приблизно у 1912 році і присвячений Миколі Лисенку, входить до числа відновлених творів.

Перша частина квінтету — Grave, quasi sospirando — починається з повільної, елегійної теми з фольклорним відтінком, яку виконують лише струнні. Вона проходить крізь усю частину, змінюючись кожного разу. Як тільки вступає фортепіано, темп і настрій різко змінюються: Allegro non troppo ed inquieto знаменує неспокійну атмосферу. Другий розділ частини змінюється потужними вставками фортепіано та лагідними відповідями струнних. Твір закінчується несміливими, водночас ліричними мелодіями. Неповна друга частина Largo sostenuto продовжує елегійний і майже похоронний настрій першої, повертаючись до первинної теми. Досі невідомо, чи зміг Барвінський завершити твір, чи цьому завадило його ув’язнення. Цей квінтет є глибоким, особистим свідченням життя та випробувань композитора.

Вершиною вечора стане фортепіанний квінтет Бориса Лятошинського. Твір, написаний у 1942 році за складних умов евакуації, відображає ностальгію та тугу композитора за рідною землею. Незважаючи на драматичні обставини, «Український квінтет» випромінює непохитну силу та єдність, що долає темряву війни. Шедевр Лятошинського вирізняється емоційною інтенсивністю та технічною досконалістю, що робить його одним із найзначніших камерних творів ХХ століття.

Віоліна Петриченко