Магічне Terra Barocco

15.12.2020
Опис

19 грудня Уляна Макєєва (гобой), Михайло Сосновський (флейта), Андрій Ткачук (фагот) та Анна Іванюшенко (клавесин) наповнять фоє Концертного залу Людкевича атмосферою свята та казки.

У їх виконанні прозвучать сонати для гобоя, флейти та фагота, а також тріо-сонати для духових та клавесина. Програма події цілком буде присвячена творам німецьких композиторів доби бароко.

Розпочне подію Тріо-соната до мінор Йоганна Йоахіма Кванца, видатного композитора, флейтиста та автора понад 200 сонат для флейти, 300 концертів для флейти, 45 тріо-сонат, численних флейтових дуетів, тріо, квартетів та інших творів. Трактат Кванца «Досвід настанов з гри на поперечній флейті» («Versuch einer Anweisung die Flöte traversiere zu spielen» (Берлін, 1752) став фундаментальним посібником з виконання музики бароко.

Наступним прозвучить твір для клавесина соло. Відомо, що під час службі у Ваймарі Йоганн Себастьян Бах з великим інтересом вивчав твори своїх італійських колег. Так виникла серія бахівських транскрипцій для клавесина та органа концертів для скрипки Антоніо Вівальді. У програмі події прозвучить перша частина концерту Соль  мажор Баха, написаного за концертом для скрипки та струнних Соль мажор Вівальді.

Також у програмі вечора –  перша частина знаменитого Італійського концерту – твору для клавесина-соло, в якому Бах майстерно використовує  композиційні принципи італійського concerto grosso.

Соната для гобоя та клавесина соль мінор Ґеорґа Філіппа Телемана належить до його знаменитого циклу Tafelmusic (дослівно  – «Застільна музика»). Відомо, що у XVII-XVIII ст. практика домашнього музикування була звичним явищем, тож ця назва не така вже і дивна, як видається на перший погляд сучасному слухачеві.

Наступний твір – Соната для флейти та клавесину Соль мажор, створений Карлом Філіппом Емануелем Бахом, який працював при дворі короля Пруссії Фрідріха ІІ. Відомо, що сам король охоче музикував. Улюбленим інструментом короля була саме флейта. У ХІХ ст. Адольф фон Менцель напише свою знамениту картину «Концерт для флейти Фрідріха Великого в Сан Сусі». На ній ми можемо побачити не лише монарха, але і знаменитого сина Баха-батька, який акомпанує йому на клавесині.

На рубежі XVII ― XVIII століть популярність стрімко почав набирати новий, удосконалений інструмент ― фагот. Перш за все він увійшов до складу оперного оркестру: у деяких операх Райнгарда Кайзера використовується до п’яти фаготів. Жан-Батист Люллі трактував фагот як басовий голос в духовому тріо, де верхні голоси доручалися двом гобоям, а саме тріо протиставлялося за тембром струнній групі оркестру (наприклад, в опері «Психея», 1678).

1728 року Ґеорґ Філіпп Телеман пише  свою Сонату фа мінор для фагота і клавесина, в якій використовує ефекти «відлуння» та кантилену у високому регістрі.

Завершить зимові мандри Соната для флейти, гобоя, фагота та клавесина Йоганна Давида Гайніхена, який у свій час був колегою Баха-батька при дворі князя Леопольда Ангальт-Кетенського в Кетені.

Надихніться чудовими бароковими композиціями разом із Terra Barocco!

Запрошуємо!

_____

Квитки можна придбати у касі філармонії

Детальна інформація про подію тут

Поділитись


Популярне

23.09.2015 Медіа

Яскрава мелодика композитора Д. Січинського. Львівська обласна філармонія

Найважливіша фігура серед цьогорічних ювілеїв – Денис Січинський, другого жовтня в цьому році маємо його...

29.09.2016 Анонси

Фестиваль «Контрасти»

Від 30 вересня до 9 жовтня у Львові відбудеться XXII Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти». У п...