У новій рецензії “New York Concert Review” розповідає про виступ Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії у Карнегі Голі. Оглядач Баррет Кобб зазначає, що це був для нього “найбільш пам’ятний концерт, що й зігрівав серце, і розривав його водночас”.

Про Фортепіанний концерт №1 Брамса за участю неперевершеного піаніста Станіслава Христенка музичний журналіст вказує: “Пан Христенко з легкістю витав над клавіатурою, виконуючи віртуозні пасажі та заспокоюючи нас теплим звуком. На біс він вразив “Варіаціями” Горовиця на тему з «Кармен» Бізе, надцікавим і диявольськи складним твором”.

Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії. Диригент: Теодор Кухар, соліст: Станіслав Христенко

Особливо вразили критика також демократичні стосунки диригента та оркестру, які він примітив на прикладі Дев’ятої симфонії Дворжака:

“Наприкінці симфонії пролунали тривалі овації. У цей момент зазвичай диригент вказує на сольні поклони головним солістам. Спочатку я збентежився, що цього не сталося, але потім зрозумів, що це справжня демократія та рівність у дії. Будь-яке індивідуальне визнання могло б применшити відчуття єдності колективу. Однак я був трохи розчарований тим, що мені не вдалося голосно підбадьорити найвиразнішу та найзворушливішу гри соло на англійського ріжка, яку я коли-небудь чув”.

На біс Оркестр виконав «Гонивітер» українського композитора Анатолія Кос-Анатольського з балету «Сойчине крило»: “Цей веселий танець виконувався з великим запалом і безтурботністю. У повному залі лунали тривалі овації, під час яких виконавці на мідних духових інструментах позаду оркестру розгорнули великий банер-поєднання американського та українського прапорів. Це викликало сльози на очах і дивну радість, межовану з болем”.