13 грудня у Берлінській філармонії відбувся концерт Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під назвою «Sound of Ukraine». На його меті було — представити звучання одного із найстаріших симфонічних колективів України (оркестру — 120 років!) та відкрити для публіки особливу програму: поєднання сучасної української музики з видатними творами європейського романтизму. 

Концерт для скрипки з оркестром Яна Сібеліуса виконала відома українська солістка — Богдана Півненко. Як вона розповіла, бути «у великому залі Берлінської філармонії та ще і з симфонічним оркестром Львівської філармонії, Скрипковий концерт Сібеліуса – для мене це все дуже хвилююче і це справді щаслива подія в моєму житті. Спілкувалася із німцями, присутніми тут і вони діляться як все емоційно та захоплює». 

Теодор Кухар: «Перший раз в історії Симфонічний оркестр Львівської філармонії виступає у Берлінській філармонії, цьому легендарному залі й мати можливість продемонструвати себе з таким репертуаром – не лише Дворжак і Сібеліус, а ще мати можливість заграти один з найвидатніших творів українського композитора Станковича – це колосальний шанс, це колосальна промоція,  це історичний момент – не лише для нашого оркестру, але і для всіх українців і вважаю, що сьогоднішній вечір залишиться в памʼяті на багато років».

На честь дня народження Миколи Леонтовича українці музиканти зіграли оркестрову фантазію на тему “Щедрику”.

Солістка, піаністка Віоліна Петриченко поділилась: «Це знакова подія. Концерт відбувся, програма чудова, різноманітна. Я дуже щаслива і дуже пишаюся, що я мала змогу грати  «Щедрика» в такому чудовому аранжуванні, у надзвичайному залі з цим прекрасним оркестром і сподіваюся, що всі отримали гарні емоції».

Володимир Сивохіп: «Часом кажуть, що не треба робити з чогось сенсацію, бо саме наше життя, саме наше існування зараз є сенсаційним. Проте, я все-таки наш сьогоднішній вечір назву сенсацією. Сьогодні в День народження Миколи Леонтовича – ми можемо грати Станковича «Ніч перед Різдвом», а ця музика побудована на «Щедрику», ми можемо грати Сюїту «Щедрик» самого Леонтовича в аранжуванні Сергія Юшкевича, тобто ми можемо грати наше сокровенне, українське тут в Європі, в одному з найпрестижніших залів. Ми можемо декларувати себе як націю, як українців і говорити: ми є. Ми можемо і ми хочемо дякувати Європі, зокрема Німеччині, що нас підтримують, адже ми всі зараз розуміємо, який цей наш єдиний корабель. Корабель життя, корабель цивілізації – наскільки він є хиткий. Будь-який сумнів може потопити весь корабель цивілізаційний і тому так, це сенсація. Ми говоримо про те, що ми є, ми дякуємо, ми будемо і ми переможемо».