25 жовтня Академічний камерний оркестр “Віртуози Львова” виступив у великій залі Дрогобицького музичного фахового коледжу імені Василя Барвінського.  До програми увійшли твори цьогорічного ювіляра – композитора Віктора Камінського. Під орудою Тараса Вергуна оркестр представив твори різних жанрів: від молитви “Te Deum” до містичного диптиха “З Жюлі д’Аспермон”, від філософської пʼєси “Мандрівник і його тінь” до “Супергармонії в ритмах океану”. Соло у творах виконали: Антоніна Лісогорська, сопрано,  Оксана Рапіта, фортепіано, та  Катерина Шалайська, скрипка.

Перед тим, як в залі пролунали звуки першого твору, слухачів привітав директор Дрогобицького музичного коледжу ім. В. Барвінського Юрій Чумак та  музикознавиця Любов Кияновська. Яка у своєму вступному слові розповіла про багатогранність музики Віктора Камінського, його звернення до різних жанрів та епох.

Після натхненної промови прозвучала написана композитором молитва “Te Deum”, соло в якій виконав керівник та концертмейстер оркестру Володимир Дуда.

Вечір продовжили пʼєса за однойменною працею Фрідріха Ніцше “Мандрівник і його тінь”, в якій глибокі роздуми та пошук відповідей на вічні питання про цінності людського життя втілені в музичному діалозі соло скрипки, яке виконала Катерина Шалайська та оркестру.

Наступним прозвучав один із найзагадковіших творів композитора Диптих “З Жюлі д’Аспермон” для сопрано і камерного оркестру на вірші Лідії Мельник, який разом з “Віртуозами Львова” виконала Антоніна Лісогорська.

Якщо попередні твори представили духовну та академічну музику Віктора Камінського, то “Супергармонія в ритмах океану” розкрила естрадну майстерність композитора. Соло в пʼєсі виконала Катерина Шалайська.

На завершення прозвучав Концерт “Памʼяті Василя Барвінського” для фортепіано та камерного оркестру.  Солювала в якому Оксана Рапіта. Трагічна доля та великий талант Барвінського продовжують плекати мужність, відданість своїй країні та незламність. Для Віктора Камінського, також уродженця Тернопільщини, Барвінський став одним з орієнтирів на творчому шляху.

Фото: Ростислав Болюк