Концертний зал ім. С. Людкевича
150–390
До 180-річчя Львівської національної музичної академії імені Миколи Віталійовича Лисенка
Виконавці:
Програма:
Віктор Камінський – один із тих українських сучасних композиторів, які отримали і офіційне визнання, і здобули своє коло прихильників, демонструючи власну творчу індивідуальність.
Секрет його успіху – крім природного таланту і прекрасної фахової школи – полягає ще й в головних рисах його натури, в тих особливих духовних імпульсах, які зараз у психології називають механізмом життєтворчості. Основна з них – чесність і відповідальність щодо своєї творчості. В кожному творі любовно виписується кожна деталь, незалежно від того, якого масштабу це опус, в якій стилістиці витриманий, для чого і для кого призначений.
Сам композитор так формулює своє творчо-естетичне кредо:
«Світ надто мінливий і розмаїтий, щоби обмежити себе якимись раз і назавжди встановленими рамками. Справжнє мистецтво завжди відкрите на нові враження і переживання. Еталон в мене дійсно є: це жива природа. В ній немає однозначного безапеляційного ідеалу прекрасного, але є мільйони іпостасей досконалості, кожна з яких зачаровує по-своєму… Важливо лише, щоби кожен мистецький твір мав свою внутрішню логіку, доцільність і був написаний з повним духовним і емоційним переконанням. І ще дуже важливо, щоби митець відчував-таки дух свого часу і середовища».
У поданій концертній програмі представлені твори, які досконало підтверджують кредо Віктора Камінського.
Симфонія № 1 була написана в 1981 р. і виявляє як багатоманітність образно-стильових орієнтирів, відкритість на різні художні течії ХХ ст., від неокласицизму, експресіонізму, до делікатних алюзій на архаїчний фольклорний колорит – так і оригінальність індивідуальної звукової палітри, раціонально-інтелектуальний тип мислення митця.
Увертюра «2022» виразила ті почуття, які охоплювали не лише композитора, але більшість українців після перемоги нашої армії під Києвом навесні 2022 року. Її суворий стриманий стиль сповнений глибокого трагізму, драматичних протистоянь, а водночас захоплює колосальним енергетичним потенціалом, що, немов стиснена пружина, прямує до кінцевої кульмінації, до переможного утвердження. Асоціації зі стрілецькими і повстанськими піснями створюють своєрідну історичну перспективу сприйняття.
Концерт для двох фортепіано з оркестром «Сувенір зі Львова» винахідливо відтворює багату і розмаїту просторово-звукову атмосферу старовинного міста з його церковними дзвонами і гамором площ і проспектів, величною поліфонією соборів, музеїв, давніх і сучасних будівель, гуркотом трамваїв і батярськими піснями вуличних музикантів.