Будинок вчених
500
Виконавці:
Програма:
«Гордіїв вузол: розв’язка» — бароковий бал-концерт, що відбудеться під керівництвом німецького віолончеліста та ментора Фелікса Тідеманна. Ідеєю проєкту є відтворення живого духу барокової доби, де музичний простір передбачає не пасивне слухання, а активну взаємодію, спілкування та вільне пересування аудиторії.
Подія відбудеться у Будинку вчених у Львові — просторі з особливою архітектурою та атмосферою, який стане невіддільною частиною цього музичного досвіду. Його зали, інтер’єри та масштаб дозволяють відійти від традиційної моделі концертної сцени й створити середовище, у якому музика, танець і глядачі перебувають у постійній взаємодії. Аудиторія зможе вільно переміщатися простором, спостерігати за музикантами й танцівниками з різних точок та переживати подію не як концерт «перед собою», а як дійство, всередині якого вона сама перебуває.
У такому форматі Будинок вчених стає не просто локацією, а частиною сценографії та драматургії проєкту. Історичний простір вступає в діалог із бароковою музикою та танцем, створюючи можливість відчути атмосферу балу як живої соціальної події — через звук, рух, архітектуру та присутність інших людей.
Програма починається з Оркестрової сюїти № 2 Йоганна Себастьяна Баха — музики, у якій танцювальні форми стають основою складної й витонченої музичної архітектури. Поруч із Бахом звучатиме «The Gordian Knot Untied» Генрі Перселла — сюїта з музики до театральної постановки, сама назва якої відсилає до знаменитого гордієвого вузла: того, що неможливо розв’язати звичним способом.
До цієї історії долучається Жан-Батіст Люллі — майстер французької придворної сцени, для якого музика і танець ніколи не існували окремо. А завершить програму «Літо» з циклу «Пори року» Антоніо Вівальді — музика стихії, напруги й руху, де звук майже фізично відчувається як спека, гроза, вітер і людський жест.
Цей концерт народжується з процесу спільної роботи. Музиканти Фестивального оркестру проходять воркшоп та інтенсиви з історично інформованого виконавства разом із Феліксом Тідеманном, досліджуючи не лише ноти, а й принципи, за якими барокова музика могла звучати у свій час. Паралельно Танцтеатр «Життя» переносить її у простір руху, де історичний танець вступає в діалог із сучасною пластикою.
Так «Гордіїв вузол» стає не реконструкцією минулого, а його розв’язкою тут і тепер. Барокова музика виявляється мистецтвом, яке неможливо остаточно зафіксувати: воно щоразу змінюється залежно від виконавців, простору, жесту і слухача. І саме в цій зустрічі музики та руху виникає нове сценічне життя творів Баха, Перселла, Люллі й Вівальді.