Федір Якименко у вітальні Барвінського

П’ятниця 04.04.2025 / 19:00

Купити квиток

Фоє Львівської національної філармонії

220

Опис

У часи війни ми як ніколи розуміємо важливість збереження нашої історії та мистецтва. Львів, місто великих митців і багатих культурних традицій, завжди був музичним серцем Галичини. Саме тут творив Василь Барвінський — один із найвизначніших львівських композиторів. Його життя було сповнене успіхом й натхненням, проте жорстокий вирок долі обірвав усе, над чим він працював: десятиліття в таборах і втрата рукописів, що були знищені радянською владою.

Історія Барвінського завжди мене вражала й надихала, тому я прагну зробити його музику знаною не лише в Європі, де я вже записала диски з його творами, а й у Львові, де, на мою думку, його музика ще недостатньо часто звучить на концертах.

Сьогодні ми маємо спрямувати всі сили на те, щоб українська музика звучала і посідала гідне місце в культурному житті. Саме тому я ініціюю серію концертів “Барвінський запрошує”, де музика Барвінського стане центральним елементом кожної програми. Музиканти матимуть можливість додавати й твори інших композиторів, але за умови, що вони знайдуть зв’язок із життям або творчістю Барвінського, формуючи таким чином свою концепцію. Важливим елементом будуть також розмови про життя композитора, ключові події в житті міста, його сучасників тощо.

Віоліна Петриченко

***

До вітальні Барвінського завітав Федір Якименко. Два композитори, такі різні, але водночас близькі у своїх прагненнях: поєднати український мелос із західноєвропейськими музичними формами, вплести народні інтонації у класичну традицію. Василь Барвінський та Федір Якименко – видатні представники української музики, які, попри життєві випробування, зберегли національну ідентичність у своїх творах.

Їхні творчі шляхи переплелися з Прагою – містом, що стало важливим осередком українських митців у першій половині ХХ століття. Барвінський знайшов тут творче натхнення, а для Якименка Європа стала другим домом у роки еміграції.

Федір Якименко, вихованець Петербурзької консерваторії, пройшов шлях від академічної освіти до витонченого імпресіонізму. Народжений у Харкові (1876), він зарекомендував себе як піаніст і композитор, що майстерно поєднував європейські традиції з українськими мотивами. Його життя було сповнене подорожей – від Харкова і Петербурга до Москви, Тифліса, а згодом Парижа, де він знайшов останній прихисток. Саме в еміграції він шукав власну музичну мову, що відображала його академічний досвід і душу українського народу.

Його музика пронизана українським колоритом. Так, у циклі «Шість українських п’єс для фортепіано в чотири руки»(1925) – «Думка», «Танець», «Пісня», «Весілля», «Листопад», «Гречаники»– народні мотиви звучать крізь витончену гармонію імпресіонізму. Інший знаковий твір – «Зоряні мрії»– переносить слухача у світ містичних образів, наповнених символікою зоряного неба.

Концертна програма дає змогу простежити його творчий шлях – від перших європейських експериментів до пізніх творів, де українські мотиви набувають нового, сучасного звучання.

Барвінський і Якименко: різні дороги, спільна ідея

На відміну від Якименка, Василь Барвінський присвятив більшу частину життя Україні, розвиваючи національну музичну освіту. Його стиль поєднує романтичну експресію з ліричною чуттєвістю, а в його музиці відсутнє тяжіння до космічної тематики, притаманне Якименкові.

Одним із визначних творів Барвінського є Соната Des-dur (1910) – монументальний тричастинний цикл, що вражає оркестровістю фортепіанного письма. Хоча тематичний матеріал не базується на конкретних народних мелодіях, ладові інтонації свідчать про вплив української музики. Використання фуги у фіналі, оркестрова барвистість і тематична цілісність демонструють глибоке занурення в романтичні традиції.

Термін «празька школа» часто застосовують до українських митців першої половини ХХ століття, які змушені були емігрувати до Європи. Прага в той час була центром музичного життя, місцем зустрічі талановитих українців із провідними європейськими композиторами.

Для Барвінського це місто стало символом творчого оновлення, а сьогодні так і хочеться уявити, як він запрошує Федора Якименка до Львова – у власну вітальню, наповнену звуками рідної музики.

Виконавці:

Віоліна Петриченко, фортепіано
Олександр Олійник, фортепіано
Ростислав Федина, фортепіано

Програма:

Федір Якименко (1876–1945).
Чотири п’єси тв. 41 для фортепіано в чотири руки (1905)

«На Альпах весною»
«Місячне сяйво на руїнах Римського Форуму»
«У Люксембурзькому саду. Діти»
«Під дахами собору в Парижі»

«Зоряні мрії» тв. 42. Присвята Камілю Фламаріон (1907)

«Сяйво місяця»
«Сатурн, велична сфера, світило смертного лику!…»
«Зорепад»
«Вранішня зоря» (Венера) «…світило любові…мов палкий маяк, вічно жевріючий у зірковому океані…»

Балада (1925). Присвята Борису Камчатову

«Таємнича мрія». Присвята м. Ерман-Росіньйоль

Василь Барвінський (1888–1963).
Соната для фортепіано Des-dur (1910)