Концертний зал ім. С. Людкевича
190-390
Виконавці:
Програма:
Існує думка, що аби гостріше відчути аромат варто заплющити очі – відсутність одного з чуттів значно підсилює інші. Пережита у дитинстві хвороба занурила чеського композитора Йозефа Лабора у суцільну темряву, коли йому було лише три. Чутливий до зовнішнього світу хлопчик повністю зосередив свою увагу на вивченні звуків навколо, рано виявивши й музичні здібності. Так для Лабора відкрився шлях до Консерваторії Товариства друзі музики у Відні, а згодом і до слави одного з провідних органістів міста. У 1886 Лабор пережив ще одну втрату – передчасно покинув світ його друг та чудовий контрабасист Франц Сімандл. Тож вже відомий автор органної музики присвятив другу Квінтет для струнних та фортепіано, особливою увагою наділивши партію контрабаса, чиї тужливі соло пронизують немов промені світла тінь горя втрати та туги.
Доповнить вечір Секстет для фортепіано та струнних молодшого сучасника Лабора – Фелікса Вайнгартнера, успішного віденського диригента, інтерпретатора усіх симфоній Бетховена та керівника Віденської державної опери. У музиці та житті Вайнгартнера динамічно поєдналися майже усі культові фігури музичного Відня кінця ХІХ століття: відлуння вальсових кружлянь Штрауса та пісень Шуберта зустрічалися з пошуками нової композиторської мови, яка чекала на столицю Австрії. Зрештою, знавець симфонічної та оперної музики Вайнгартнер просто не міг писати скромніше, адже світ навколо нього звучав та захоплював, закликаючи до відповіді.