Нічні Молитви

Я дуже хочу, щоб ми – і українці і грузини – звільнились від опіки старшого брата

Гія Канчелі, 2015

В продовження проєкту “Україна–2022. Музи не мовчать”, пропонуємо нашому слухачу “Нічні молитви”, які об’єднують в собі камерні твори Євгена Станковича, Гії Канчелі та Петра Тітяєва, учасника Струнного квартету «Фенікс» Львівської національної філармонії імені М. Скорика.

Про програму концерту та про свою композицію розповів Петро Тітяєв:

«Цей концерт являє собою непросту розповідь, розповідь про боротьбу залізної волі та неубієнного людського духу, про довгий шлях поміж поневірянь, сумнівів, перемог, темних прірв невідання та ловів власної сутності.

Це спроба занурення у подобу самої природи етногенезу, вінця, який не знає меж у видимому світі та може лиш шалено клекотати у вирі наших душ у полум’яності наших сердець, як Калинова кров що тече у наших жилах.

Моя композиція розпочне концерт. Це шість коротких п’єс з циклу, який налічує понад 20 багателей для різних виконавських складів (деякі з них були написані ще у 2002 та 2017 рр.). Мініатюри зображують дуже строкаті й подекуди протирічливі та полярні образи. Цього вечора звучатимуть “Божевілля” та “Ленто”, “Інтермецо” та “Віддзеркалення”, щедрівка “Що в пана хазяїна” та п’єса під назвою “Тільки тобою” на слова Василя Стуса».

Музика грузинського композитора Гії Канчелі пропонує слухачу унікальний світ, у якому значне місце належить духовності. Його мистецтво глибоко інтимне та приватне, проникнуте ностальгією, для нього не є характерною віртуозність викладу, а швидше музика композитора потребує від виконавця вміння «малювати» делікатні мелодії, співзвуччя та дімінуендо.

Чотиричастинний цикл «Життя без Різдва» написаний композитором між 1990 та 1995 роками. Він включає «Ранкові молитви», «Полуденні молитви», «Вечірні молитви» та «Нічні молитви». Кожна з них написана для іншого складу виконавців. У програмі вечора звучатиме остання частина циклу.

До раннього періоду творчості Євгена Станковича належить Квартет для струнних (1973), написаний незадовго після закінчення Київської консерваторії.  Своєрідність твору визначається органічним поєднанням фольклорних  джерел з новаторськими методами композиторської техніки. В архітектоніці та драматургії Квартету Станковича яскраво відчувається вплив народних, пісенних, танцювальних та інструментальних джерел.

Прозвучать камерні композиції  у виконанні Струнного квартету «Фенікс» Львівської національної філармонії імені М. Скорика.