Концертний зал Людкевича
220–550
Виконавці:
Програма:
Свобода, ідентичність, можливість висловлюватись і вражати своїм висловом — ті цінності, що гостро потребують захисту сьогодні. У програмі 4 липня Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії під батутою диригента з Америки, Джона Муна, переосмислює актуальні класичні шедеври, що пов’язані з тематикою волелюбності.
Блискучу увертюру до останньої опери італійця Джоаккіно Россіні, «Вільгельм Телль», знають як самостійну, розгорнуту поему симфонічної ваги. Поетичні, ліричні та картинно-драматичні епізоди, як-от картини бурі, чергуються в ній з пасторальними гірськими замальовками. Також ви почуєте знаменитий стрімкий галоп, що цитується у безлічі творів мистецтва нашого часу. Безумовно, музика увертюри ідейно пов’язана з канвою сюжету в опері, де швейцарці початку XIV століття ведуть боротьбу за власну незалежність проти австрійців. Твір вважається одним з найчастіше виконуваних зразків жанру.
Натхненний розквітом націоналістичного руху в Чехії, Антонін Дворжак створив свою Сьому симфонію. Написання першою її теми, згідно зі свідченням митця, було спричинене висадкою з поїзда антигабсбурзьких націоналістів на празькому вокзалі. Масштаб оркестрового письма та вкраплення фольклорних елементів (зокрема, третя частина ґрунтується на народному танці фуріанті) завжди викликають у слухачів захват та патріотичні почуття. А романтичне замилування музикою Семюела Барбера та захоплення віртуозністю солістки-скрипальки Оксани Гретчин виникне під час виконання славетного Концерту для скрипки з оркестром.