Концертний зал Людкевича
150–350
Тема 42-го фестивалю «Віртуози» пов’язана із непростим часом, у якому живе і бореться Україна. Наші «музи не мовчать»: музиканти продовжують освітлювати шлях до перемоги своїм мистецтвом, втішаючи душі й зранені серця. У фокусі Фестивалю — молоді українські віртуози; імениті іноземні виконавці, музика від бароко до сучасного танго, а також, найголовніше, — українське музичне мистецтво.
———
«Якби я міг, то поїхав би далеко на південь, туди, де в незвіданих тропічних лісах можна мріяти про щось, що здавна належить мені. Мені складно вийти з області моїх видінь, снів про вічну красу. Складно розлучитися з нею, щоб знову перетворитися на звичайного комедіанта й фокусника, який комбінує дванадцять звуків гам в прекрасні калейдоскопічні малюнки для забавки людей»…
Так пише Кароль Шимановський у листі до друга під час поїздки Італією. Може, й з дивовижних снів виникла ідея раннього твору, що представлений у цій програмі. А до того у його житті була Тимошівка, селище поблизу Єлисаветграда (тепер Кропивницький) та життя, сповнене музикування й простих радощів. Вся сім’я вірила в його композиторський дар. Тому батьки відправили його до Варшави, де в час успішного навчання і перших серйозних піаністичних виступів він створює «Концертну увертюру». В ній тільки проступають риси майбутнього стилю Шимановського — а проте, публіка у Львові ще першої половини ХХ століття високо цінувала цей твір. Зокрема, за його яскравість й свіжість, молодече захоплення буянням життя.
Світогляд будь-якого митця відкривається крізь його творчість. У «Карпатському концерті» Мирослав Скорик, мабуть, вперше — так цілісно й самобутньо — формулює те фантастичне чуття, завдяки якому ми корінням проникаємо вглиб історії свого народу. А легкість фортепіанного концерту швейцарсько-французького композитора П’єра Віссмера у виконанні соліста Максима Шадька та Академічного симфонічного оркестру під батутою Вінсента Козловського подарує приємний післясмак неокласичних гармоній.
Виконавці:
Програма:
Модераторка: Поліна Кордовська