Віртуози 43. ШЕВЧЕНКІАНА

Його називають пророком та співцем країни, його поезії вивчають від перших шкільних років, але відкривають для себе все життя, його можна вважати надто драматичним, однак саме написані ним рядки зринають в памʼяті в тяжкі хвилини. Усе це про Тараса Шевченка. 

Дивовижно, як одному митцю вдалось пробудити серця мільйонів нащадків — саме «Кобзар» Шевченка став однією з книг, якою таємно зачитувались Михайло Старицький та Микола Лисенко в юності. І саме набуте змолоду відчуття волі надихало композитора довгі роки творити питомо українську музику та закарбувати в нотах легендарний шевченківський шедевр. 

Півстоліття Лисенко працював над «Музикою до Кобзаря», обираючи ідентичний до Шевченкового шлях – поєднання народного мистецтва з академізмом, результатом якого стали 82 твори, обʼєднані в сім серій. Такий обʼєм музики помістити в одну програму було б не до снаги навіть найзатятішим шанувальникам Шевченка та Лисенка, тож виконавці обмежились вибраними композиціями для баритона та фортепіано.

Приклад Лисенка наслідував і Яків Степовий, перу якого теж належить музична версія «Кобзаря» та ліричний «Прелюд памʼяті Шевченка». Та все ж, попри чітку візію Лисенка на слово Поета, наступні генерації митців все частіше відкривають для себе іншого Шевченка, добираючи до нього неповторні ключі власного досвіду. Для Станіслава Людкевича Шевченко – це пронизаний драмою образ поета-Прометея, голос памʼяті та історії, що потребує відповідного звучання, для Сидора Воробкевича та Дениса Січинського — поезії Кобзаря є дзеркалом народної пісні, тож музика є їх органічним продовженням, майстерно композитори вплітають рядки у вишукані романси. 

Сповненим тихою тугою Шевченко є для Валентина Сильвестрова. Його прощання з рідним краєм вкрай делікатним музичним письмом композитора зачіпають найболючіші струни людської душі, бо музика робить це прощання безнадійно останнім. 

Шевченко різний і саме тому лишається близьким кожному, а тандем музики та слова підсилять дует баритона Станіслава Бадрака та піаніста Мирослава Драгана.  На віолончелі солюватиме Ярослав Мигаль.

Виконавці:

• Станіслав Бадрак, баритон
• Ярослав Мигаль, віолончель
• Мирослав Драган, фортепіано

Програма:

• Микола Лисенко (1842–1912). Музика до «Кобзаря» Тараса Шевченка
  • «Понад полем іде»
  • «Реве та стогне Дніпр широкий»
  • «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле»
  • «Над Дніпровою сагою»
  • «Та не дай, Господи, нікому»
  • «Минають дні»
  •   Елегія «Сум»
  • «Єсть на світі доля»
  • «Мені однаково»
• Сидір Воробкевич (1836–1903) – Олександр Карпатський (1889–1964). «Огні горять» (1902)
• Денис Січинський (1865–1909). «У гаю, гаю» (1888)
• Станіслав Людкевич (1879–1979). «За байраком байрак»
• Валентин Сильвестров (1937). «Прощай, світе, прощай, земле…» (1973–1977) 
• Яків Степовий (1883–1921). «Прелюд памʼяті Шевченка» (1912)
• Микола Лисенко (1842–1912). «Прелюд» з «Української сюїти»
  • «Баркарола» 
• Богдана Фроляк (1968). «Нехай я заплачу»

Модераторка — Марія Левкович