ДОРОГИЙ НАШ ТАРАСЕ!

НАШ СТРАЖДЕННИЙ БУДИТЕЛЮ!

Ти б напевно не хотів святкувати свій черговий день Уродин на рідній вільній землі, яка “засіяна горем, кровію полита…”

Ти б напевно не хотів сьогодні знову молитовно питатися

“Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?”…

Але ж Ти в своїм житті не тільки “карався, мучився… але не каявся….”,

Ти й нам заповідав вставати, боротися і перемагати…

Настав цей час!

Не тільки згадати, як зі словами “Борітеся, Поборете!” пішов у вічність Герой Небесної Сотні Сергій Нігоян:

 

І “вражою злою кров’ю волю” окропити!

і в омріяній Тобою

“сім’ї вольній, новій…..пом’янути (Тебе)

Незлим тихим словом…”

В низький уклін Тобі, Тарасе, сьогодні – окрім квітів, забарвлених червоним кольором Боротьби і Свободи, під смертоносні залпи ворожих гармат і артилерії – наша тиха Молитва, наша Музика – присвячена Тобі!