Концертний зал Людкевича
200–300
У концерті відомого піаніста з Чернігова прозвучить ціла палітра шедеврів фортепіанної музики від бароко до романтизму.
Унікальний жанр хоральної прелюдії, що розвинувся в часи Баха, стане першим провісником хрестоматійної програми. Виконавець розповідає: «Багато авторів писали в цьому жанрі, але ніхто не досяг такої ж майстерності в імпровізуванні на теми хоралів. Крім того, Бузоні був великим аранжувальником, і зробив чудові переклади органного Баха для фортепіано, що теж нікому не вдавалось на такому рівні. Цікаво, що він підходив до транскрипцій дуже творчо: міг додавати штрихи, ноти, навіть такти. Це дало блискучі результати».
Дві сонати Доменіко Скарлатті, сучасника Баха, внесуть контраст у сприйняття музики тогочасної доби. А далі відбудеться мандрівка до класицизму, втілена через творчість Вольфганга Амадея Моцарта. «Моцарт буде не сонатний, не світлий чи веселий, — зазначає Геннадій Дем’янчук. Його фантазії й адажіо (мінорні п’єси) — це “темна” сторінка творчості геніального композитора, що базується на його мистецтві імпровізації. Адже як зазначається в одному з листів, “хто не чув Моцарта імпровізуючого, той зовсім не знає його”. У творах він дає волю своїй уяві, виривається з рамок сонатної форми. Дві фантазії, що звучатимуть, — завершені абатом Штадлером, архіваріусом Відня. Невідомо, як би завершились твори, якби їх дописав Моцарт».
Шубертівські експромти тв. 90 — найбільш популярний його опус в цьому жанрі. Резюмуючи власний досвід, піаніст стверджує: «Це саме ті твори Франца Шуберта, які публіка любить. Вона побоюється його гігантських фортепіанних сонат, але експромти завжди приносять задоволення».
Врешті, останнім номером концерту стануть дві п’єси Фридерика Шопена. Символічним є те, що, перебуваючи на чужині, свою країну він не забував ні на хвилину. Про його любов до Батьківщини та новаторство в інтерпретації мазурки ділиться Геннадій Дем’янчук: «У 1830 році друзі врятували Шопена від участі у Варшавському повстанні, де пізніше безжалісно була знищена більшість тодішньої еліти. І Шопен зробив так, що мазурки стали перлинами для всього європейського музичного істеблішменту.
Хто ж знав про жанр мазурки до Шопена? Він надав йому жалю і незабутнього суму за Батьківщиною, зробивши впізнаваним. Навіть у Ноктюрні, який звучатиме, (до речі, написаному в цьому ж 1830 році), всередині невідь-звідки виринає фантастичне, дивне явище — в цю жалісливу пісню вплітається ритм мазурки».
Виконавець:
Програма:
Камера: Андрій Зелений
Режисер ефіру: Микола Хшановський
Звукорежисер трансляції: Мар’ян Лесюк
Продюсер: Богдан Сегін
***
Шановні слухачі! Під час відвідування подій у Львівській національній філармонії зверніть увагу на заходи безпеки.
У випадку повітряної тривоги концерт буде перервано, а усім гостям запропоновано пройти в укриття. У зв’язку з цим кількість місць обмежена.
Також просимо мати із собою документ, що посвідчує особу. Нагадуємо про дотримання протиепідемічних заходів, спрямованих запобіганню поширення COVID-19.
Будемо раді бачити усіх у Львівській національній філармонії!
***
“Україна–2022. Музи не мовчать” — це серія концертів в онлайн-форматі від Львівської національної філармонії, що створена для підтримки українських музикантів під час російської воєнної агресії. Концерти є платформою для єднання українського музичного середовища, оскільки багато виконавців та виконавиць концертних програм в рамках серії стали вимушеними переселенцями і знайшли прихисток у Львові.
Ми надаємо безплатну можливість для всього світу переглядати концерти на офіційному YouTube-каналі Львівської філармонії. Водночас пропонуємо нашим слухачам з-за кордону надавати благодійну фінансову допомогу українським музикантам, які залишилися в Україні.
Банківські реквізити для благодійної допомоги в українських гривнях.