Контрасти 31. Маратон | Фавстове свято

Виконавці:

• Ансамбль “Senza Sforzando” (Одеса):
  • Тетяна Муляр, сопрано
  • Назар Кравченко, флейта
  • Юрій Гаяць, кларнет
  • Катерина Коршомна, скрипка
  • Михайло Безчастнов, віолончель
  • Ірма Готкова, фортепіано
  • Олександр Перепелиця, диригент, художній керівник

Програма:

• Остап Мануляк (*1983, UA). «Ramifications II» на тексти Ігоря Калинця для голосу, флейти, скрипки, віолончелі і фортепіано (2024)
• Юрій Пікуш (*1998, UA). «І суниця в руці» за поезією Юрія Іздрика для сопрано, флейти, кларнета, скрипки, віолончелі та фортепіано (2025)
• Володимир Рунчак (*1960, UA). Time “X” or “Farewell” (non-symphony) для флейти, кларнета, фортепіано, скрипки та віолончелі (1998)
• Богдан Сегін (*1976, UA). «Who are you really? And who am I..?» за поезією Анастасії Лозової для сопрано, флейти, кларнета, скрипки, віолончелі і фортепіано (2025)
• Кармелла Цепколенко (*1955, UA). Фавстове свято, кантата для сопрано, голосу та ансамблю (текст Юрія Андруховича)
• Андрій Мерхель (*1986, UA). Temporary protection: unsentimental nocturnes for Alika, Episode in nine moments для ансамблю
• Михайло Швед (*1978, UA). «Інвенції» для камерного ансамблю (2012)

Модераторка: Поліна Кордовська

…О ніч німа, пустельна і совина!
Цей холод, ця тілесна печія…
Матерія — первинна. Це — провина.
(Як не моя й не Божа, то чия?)

Мої знання сумнівні і сумні.
Тому й жага нутрує, мов аорта, —
і я не сам: глузлива пика чорта
по-змовницьки підморгує мені…

«Фавстове свято» від одного з найдавніших ансамблів сучасної музики в Україні Senza Sforzando — це вхід у карнавал знаків, де музика вже не віддзеркалює реальність, а сама стає реальністю. Симулякр, схований у поетичних рядках Юрія Андруховича, віддзеркалений у музиці Кармелли Цепколенко, постає справжнім господарем дійства: зоря світить небу, якого нема, а ніч триває поза часом. Фаустівський пошук істини розгортається у звуках, що не обіцяють відповіді, лише розкривають безмежність гри. Цього разу “Контрасти” запрошують у артпростір, де втрачається ґрунт під ногами, аби відчути свободу у світі, який давно складається з одних тільки сумнівів.

У новій програмі ансамблю Senza Sforzando, що прозвучала на сцені Берлінської філармонії, — вісім творів, написаних під час війни, які разом формують поліфонію сучасної України. Російська агресія докорінно вплинула на нову музику, породивши композиції від глибоко емоційних до радикально абстрактних. Композитори не зводять свою творчість лише до теми війни, однак вона стала для них потужним тлом.

У Ramifications II Остапа Мануляка природа трансформується у роздуми про війну, Кармелла Цепколенко у «Читаючи історію», написаному в перші місяці повномасштабного вторгнення, осмислює історичні й сучасні катастрофи. Поряд із ними звучатиме прем’єра Богдана Сегіна — про чутливість та «все те, що не підвладне впливу часу чи турбулентності життєвих подій», знаковий твір кінця 1990-х від Володимира Рунчака — про філософію самого композиторського процесу, а також музика Андрія Мерхеля та Михайла Шведа.

Особливе місце в місії ансамблю займають замовлення для нового покоління авторів. Зокрема, лунатиме твір Юрія Пікуша «І суниця в руці», чия прем’єра — про теплу згадку дитинства та крихкість людської пам’яті.

Дзвенислава Саф’ян